Щоразу читаю тривожні повідомлення, що Київ увійшов, то у десятку, то навіть у п’ятірку найбільш забруднених столиць світу. Я завжди думав, що потрібно очолювати рейтинг, а не антирейтинг. Але виявилося навпаки.
Екологічний стан багатьох промислових міст України перебуває у жахливому стані. Від цього страждають майже 17 мільйонів людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні дві години в Україні помирає три людини через хвороби, які виникають через погану екологію. Основні забруднювачі – промислові підприємства.
Вирішення цієї проблеми є: підвищити ставки екологічного податку, розширити повноваження контролюючих органів, прискорити перехід на європейські норми тощо.
На жаль, ніхто не розглядав це питання у комплексі. 45% відсотків зібраного екоподатку спрямовують до загального фонду держбюджету, 55% – до місцевих бюджетів. Тоді витрачають ці кошти на будь-що, але не на те, що необхідно, аби захистити середовище. Ще одна проблема – законодавство не має вимог щодо цільового використання коштів екоподатку. Тому рівень забруднення атмосфери залишається високим.
Єдине ефективне рішення – ухвалення закону, який регулюватиме податкові витрати підприємств. Тому левова частка екологічного податку має реінвестуватися в екомодернізацію. Але існує умова – збережені кошти необхідно інвестувати в заходи з покращання екології. Тому потрібно збільшити контроль, аби все спрямовувалося за призначенням.
Отже, необхідно встановити регулятори спрямування екоподатку, які не лише стимулюватимуть підприємства зменшувати викиди, а й дадуть їм можливість це робити. Вважаю, що 70% екологічного податку має залишатися на спецрахунках підприємств за умови екомодернізації, а ще 30% – треба перераховувати у спеціальний екологічний фонд, з якого фінансуватимуться загальнодержавні заходи з охорони довкілля. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Податкового та Бюджетного кодексів.
Екоподаток має використовуватися лише для покращення екологічної ситуації. В іншому випадку – це не екоподаток, а приховане джерело фінансування інших видатків державного та місцевих бюджетів. Якщо залишити все так, як зараз є, то деякі "дірки" справді будуть залатані, але здоров’я та життя українців буде у небезпеці.