G20 задала тон кліматичному саміту у Глазго

1 листопада 2021, 11:55

У Глазго стартувала кліматична конференція ООН з клімату. Напередодні цього саміту можна було почути різні оцінки. Одні експерти вважають, що він буде доленосним для планети, інші скептично оцінюють перспективи провідних країн світу домовитися щодо найбільш актуальних проблем, що стосуються зміни клімату. Причому скептицизм має реальне підгрунтя.

Нагадаю, що у липні 2021 року міністри країн G20 не змогли домовитися про те, щоб не допустити перегріву Землі більш ніж на 1,5 градуса порівняно з доіндустріальним рівнем. Для цього, зокрема, треба повністю виключити використання вугілля в енергетиці до 2025 року. Саме це питання стало наріжним під час липневих переговорів.

Тим не менш, глави G20 все ж таки змогли дійти консенсусу. В останній день саміту "двадцятки", що проходив у Римі, була погоджена головна мета глобальної кліматичної реформи – не дати планеті нагрітися більш ніж на 1,5 градуса. За даними ООН, 80% викидів парникових газів сьогодні припадає на країни G20.

Примітно, що за два місяці до саміту в Глазго було опубліковано доповідь ООН про результати масштабного дослідження клімату, в якій взяли участь понад двісті вчених з усього світу. Головний висновок доповіді: підвищення температури Землі понад 1,5 градусів стане катастрофою для людської цивілізації.

Також лідери країн G20 домовилися про досягнення глобальної вуглецевої нейтральності до 2050 року. Для цього країни "двадцятки" зобов'язалися до 2030 року сформулювати довгострокові стратегії для досягнення нульових викидів. Точної оцінки загального обсягу поки що немає, проте, за словами деяких учасників саміту G20, йдеться про десятки трильйонів доларів. Такі колосальні інвестиції здатні повністю змінити економічний ландшафт планети.

Офіційних результатів кліматичного саміту в Глазго поки що немає. Однак, судячи з рішень, прийнятих G20, провідні країни світу вирішили не брати до уваги нинішню енергетичну кризу в Європі та Азії та зростаючі витрати бізнесу, пов'язані з декарбонізацією. Очевидно, що наслідки глобальних кліматичних змін виявилися вагомішими, ніж локальні наслідки нинішніх криз для економіки низки держав.

Україні треба готуватися до того, що світовий курс на декарбонізацію не лише не зміниться, а й значно прискориться. Сподіваюся, що це стимулює українську владу нарешті серйозно зайнятися питанням декарбонізації економіки та провести відповідні консультації з бізнесом та провідними експертами.