Ми продовжуємо стежити за повідомленнями про хід перевірки інформації колишнього керівника Держфінінспекції щодо корупції в уряді. Так днями було заявлено, що Генеральна прокуратура оприлюднить дані про корупцію в Кабміні до 15 травня. Відповідна робоча група парламенту сподівається на продовження терміну своєї роботи до червня (спочатку датою завершення перевірки було позначено 7 травня). А за словами народного депутата Борислава Берези, в Генпрокуратурі підтвердили незаконність звільнення екс-глави Держфінінспекції Миколи Гордієнко, який заявив про факти корупції в Кабміні.
Таким чином одне кадрове рішення уряду може бути оскаржене, але кадрова робота на вищому рівні продовжиться. 5 травня, в ході позапланового засідання уряду був призначений новий керівник Державної фіскальної служби, ним став Роман Насиров. При цьому прем'єр-міністр (його слова для ЗМІ привела міністр фінансів Наталія Яресько) дав новому керівництву ДФС всього три місяці на впровадження реальних змін у роботі служби. За цей термін потрібно змінити фіскальний керівництво на рівні областей і районів, "забезпечити прихід на ці посади нових, незаплямованих кадрів, здатних поламати корупційні схеми. І, нарешті, збільшити надходження податків за рахунок детінізації та боротьби з податковими ямами". На наш погляд, Роману Насирова можна вже зараз подавати у відставку, тому за три місяці виконати ці завдання в повному обсязі неможливо. Або керівництву Кабміну не слід робити заяв, розрахованих на піар, а не на досягнення результату. Не потрібно кидатися словами.
Про хороше
До позитивних повідомленнями останніх днів можна віднести такі:
- Глава НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що Нацбанк планує наростити міжнародні валютні резерви до кінця 2019 до $38,4 млрд (зараз їх близько $10 млрд). Такий позитивний настрій не може не радувати, але бентежить точність прогнозу, тому ми пам'ятаємо, як цей же керівник не могла зробити, наприклад, курсовий прогноз навіть на тиждень;
- За підсумками I кварталу, туристичний потік з України до Туреччини склав 75,3 тис. осіб і перевищив аналогічний показник 2013-го, але став на 6,6% менше, ніж рік тому. Такі дані наводить посольство Туреччини. Хоча інші джерела говорять про нинішній скороченні українського ринку виїзного туризму на 50-60%;
- Президент Петро Порошенко підписав закон про тимчасове (до 31 березня 2019-го) звільнення від оподаткування ПДВ лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються міжнародними спеціалізованими організаціями. За цією схемою зараз будуть здійснюватися закупівлі за держкошти, що має знизити ціну ліків для споживачів;
- Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг у березні виявилася на 5,2% менше, ніж у лютому, а середній термін заборгованості становив 2,5 місяця. Таким чином, незважаючи на падіння особистих доходів, населення в основній масі намагається оплачувати свої рахунки;
- Рада НБУ визначив основним завданням грошово-кредитної політики Нацбанку в середньостроковій перспективі зниження темпів інфляції до 5% на рік з допустимим відхиленням до 1 процентного пункту. Поки ж інфляція в квітні склала 14% проти 10,8% у березні. Головною причиною такого зростання стало підвищення тарифів на природний газ в 5,5 разів і електроенергію на 33,6%, що призвело до зростання тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому в 2,1 разу;
- 6 травня на міжбанківських валютних торгах обсяг угод склав майже $500 млн – що досить багато за теперішніх часів. Схоже, що експортери почали продавати валюту в більш помітних обсягах, повіривши, що НБУ має намір утримувати курс в межах 21-22 грн за долар;
- Триває уповільнення зростання цін виробників промислової продукції – в квітні порівняно з березнем вони виросли на 4%, а зростання в березні в порівнянні з лютим склав 10,5%. Ця тенденція може справити позитивний вплив на інфляцію;
- Надходження до зведеного бюджету в січні-квітні перевищили минулорічний показник на 33,9%, а індикативні показники Мінфіну виконано на 110,5% – додатково забезпечено 13,7 млрд грн. Але не варто забувати, що перевиконання плану в даному випадку багато в чому означає посилення податкового тиску на економіку, що навряд чи добре, якщо оцінювати ситуацію в масштабі більшому, ніж один день
Питання газу
Президент України підписав закон про ринок природного газу. Основною метою цього документа є створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС. Також прийняття цього закону було однією з умов схвалення $17,5 млрд кредиту МВФ за новою програмою розширеного фінансування.
Тим часом в Арбітражному трибуналі в Стокгольмі продовжується розгляд спору "Нафтогазу" і "Газпрому", що почалося ще 13 жовтня 2014-го. Тепер, 30 квітня, "Нафтогаз" подав у позовні вимоги за контрактом на транзит газу на суму близько $10 млрд, мотивуючи це тим, що росіяни в порушення контракту зменшують обсяг транзиту. Остання статистика підтверджує це – Україна в січні-квітні 2015-го скоротила транзит газу в Європу і Молдову на 26,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2014-го.
5 травня єврокомісар з питань Енергетичного союзу Марош Шефчовіч заявив, що Україна є і буде одним з головних транзитерів газу в ЄС. Ця заява стала ще одним в ряду тих, що відкидають вимоги Росії замінити "ненадійні" поставки через Україну будівництвом газопроводу через Туреччину.
Ще одним підтвердженням небажання європейців прислухатися до "побажанням" росіян став проект спільної декларації за підсумками Ризького саміту Східного партнерства, який пройде 21-22 травня. У ньому, за даними Reuters, говориться, що зона вільної торгівлі України з ЄС набуде чинності з наступного року, незважаючи на тиск Москви.
Що ж, спасибі європейцям за віру в нас.