Енергетична політика влади в черговий раз проявила свій результат. Україна офіційно готується відновити імпорт електроенергії з Білорусі. Хоча ще недавно окремі представники влади заявляли, що це загрожує національній безпеці України. Однак недостатні запаси вугілля на державних ТЕС і ТЕЦ поставили під сумнів здатність країни пройти зиму без сторонньої допомоги.
Станом на 18 жовтня запаси вугілля на складах ТЕЦ і ТЕС складають 752,9 тис. тонн замість запланованих 2,89 млн. Фактичні запаси вугілля менше планових в 3,8 рази. Через відсутність палива не працюють 10 з 23 енергоблоків "Центренерго". Ситуація набагато гірша, ніж в минулому році.
В енергетиці – абсолютно всі процеси взаємопов'язані. Проблеми з вуглевидобутком – прямий наслідок бездумного імпорту електроенергії в минулі роки. Вугільній промисловості просто не дали можливості повноцінно розвиватися. Замість того, щоб вкладати кошти в модернізацію шахт, закладку нових лав, розрахуватися з боргами перед шахтарями, гроші виводили за кордон, закуповуючи там електроенергію.
До того ж кон'юнктура на світових ринках змінилася – газ рекордно подорожчав, Китай масово купує всі вільні запаси вугілля у контрагентів України. Ціна на вугілля в Європі зросла з 57 дол. за тонну до 240 дол.
Приватні компанії України більш продуктивні в кризовій ситуації – вони нарощують видобуток нафти й імпорт вугілля для себе і ще допомагають державним. Наприклад, приватна ДТЕК Енерго поставила 37,5 тис. тонн вугілля державній "Центренерго". Але цього також не вистачить.
Наслідки імпорту білоруської електроенергії для України будуть несприятливими. По-перше, Білорусь вважає нашу країну недружньою, тому цілком може відмовитися від поставок у критичний момент. У цьому випадку нам не уникнути примусового відключення промислових підприємств, що призведе до важких економічних і соціальних наслідків.
По-друге, якщо все ж Білорусь погодиться, то в нерівних умовах опиняться українські виробники, адже білоруси і росіяни продовжать знищувати українську генерацію демпінговими (штучно заниженими) цінами. По-третє, відновлення імпорту е\е з Білорусі поставить під загрозу об'єднання української енергосистеми з енергосистемою Європейського Союзу.
На мій погляд, стратегічні мінуси переважують миттєву вигоду. Інша справа, що сама енергетична політика не залишила вибору. І це буде дуже небезпечний опалювальний сезон. Для того, щоб прожити його відносно стабільно, в бюджеті на 2022 рік необхідно додатково передбачити на потреби вуглярів мінімум 7 мільярдів гривень. Не зробимо цього – зіткнемося з купою неприємностей.