Для того, щоб неправильно зберігати газ, рекомендую скористатися наступним рецептом українського уряду:
Берете найрозгалуженішу газотранспортну систему, додаєте до неї одну з найбільших у Європі систем підземних сховищ газу, близько 31 мільярдів кубічних метрів проектного обсягу, потихеньку завантажуєте в систему 13 мільярдів кубометрів газу до 1 серпня (головне – поступово, щоб не було достатньо) і чекаєте зимових холодів.
Щоб не зіпсувати враження від роботи уряду, додайте до цього дефіцит вугілля, приперчивши дефіцит електроенергії і розбавте неплатежами на всіх рівнях дистрибуції енергоносіїв...
У минулому сезоні цей рецепт уряду Яценюка не спрацював – приготуванню страви завадила тепла зима, але в цьому році у Кабміна є всі шанси, якщо тільки подальше падіння економіки не призведе до зовсім-зовсім низького споживання.
На експертному нафтогазовому ринку є кілька розкручених експертів, які із задоволенням поділяться з вами панічними закликами, які рано чи пізно зведуться до того, щоб їхати до Москви і домовлятися з "Газпромом".
Марунич, Корольчук, Землянський – ці хлопці вже багато років ллють воду на газпромівський млин, готуючи піар-бекграунд для "рятівниці нашої" Юлії Володимирівни Тимошенко або для "рятівника нашого" – триголового менеджера Яценюка-Коболєва-Вітренка, але в результаті – обсяг продажів "Газпрому" падає набагато менше, ніж знижується обсяг залежності від російського газу.
Ймовірно, вам може здатися, що газовий ринок України підпорядковується якимось іншим економічним законам, або володіє реальною специфікою, при якій тільки Тимошенко і тільки Путін могли в ньому розібратися, користуючись рекомендаціями однойменного сина і керівника розвитку НАК "Нафтогазу" Юрія Вітренка, але я зараз спробую в двох словах пояснити, чому у цих хлопців нічого не виходить.
По-перше, дорогі Яценюк-Коболєв-Вітренко, давайте повчимося арифметиці: Україна видобуває 20 млрд кубометрів газу, а споживає (з урахуванням падіння виробництва) – 43 мільярди. Значить 23 мільярди кубометрів газу не вистачить ні цього року, ні наступного (у минулому – теж не вистачало). Це я вам говорю заздалегідь, щоб у наступному році для вас це не було відкриттям, як стало в минулому.
По-друге, обсяг наших ПСГ становить 31 млрд. куб. метрів. Як і минулого року, як, можливо – і в майбутньому (якщо ми не здамо території України "Газпрому").
По-третє, купуючи газ у німецьких, французьких, словацьких, італійських компаній, які мають договір з "Газпромом", ви купуєте все той же російський газ, тільки оплачуєте при цьому існування конкурентного нашому газового коридору з Росії до Європи.
По-четверте, купуючи газ у норвежців або, не дай Бог, у своїх виробників, ви не платите грошей державі, яка фінансує конфлікт на Сході України і відібрала у нас Крим.
Я зараз не буду вчити вас економіці, дорогі читачі, просто хочу зазначити, що Кабмін у листопаді минулого року стояв на колінах перед "Газпромом". Кабмін говорив про те, що йому не вистачає 4 млрд. куб. метрів російського газу, при цьому заборонивши півтора сотням приватних підприємств купувати 2 млрд. кубічних метрів газу у приватних видобувачів. Тоді б уже – або просили у "Газпрому" всього два, або не забороняли купувати газ власного видобутку.
Не хочу нікого вчити економіці, але знаю, що влітку не вистачає морозильних потужностей, тому виробники морозива заготовляють морозиво заздалегідь.
Ще я чув про те, що на 8 березня і 14 лютого – не вистачає кольорів, тому квіткарі висаджують квіти заздалегідь.
Так от, я не розумію, чому ми не можемо закачувати газ з Норвегії влітку, за дешевою ціною, коли у нас 17 млрд. кубометрів порожніх обсягів у ПСГ на 1 серпня 2015 року.
Я не розумію, навіщо тиснути власний видобуток податками, паралельно купуючи газ у півтора рази дорожче у країни-агресора.
Я не розумію, чому допускається пропаганда російської залежності від енергоносіїв, не кажучи про те, що відсутня інформація про альтернативні постачання.
Що заважало цього року наповнити власні ПСГ? Що заважає домовитися про їх наповнення наступного року?
Навіщо думати про те, як би під вибори безкоштовно роздати газ власного видобутку невиробничій сфері, щоб потім викачати ці гроші у населення через непосильні податки та митні збори?
Якщо 80% імпорту – це вуглеводні, чому ми не оподатковуємо їх податками, а обкладаємо підвищеними митами 20% товарів, які залишилися?
Якщо НАК "Нафтогаз" не справляється з поставками газу, чому ми даємо йому виключне право на купівлю газу?
Так сталося, що я особисто знайомий з багатьма із "старої вертикалі" і пам'ятаю момент, коли на виставці в 2013 році, Сергій Головін, права рука Ставицького, відправив мене до свого зама: "Андрію, я зараз практичними питаннями не займаюся – тільки політикою". Це було у вересні 2013 року, і, аж до серпня 2014 року, до знаменитого відходу Яценюка, приватну нафтогазову галузь ніхто не чіпав – вони вже пакували валізи. Тоді приватники видобули замість 2 млрд. кубічних метрів – 3,7 млрд (якщо розуміти, що "Карпатигаз" – це не "Укргазвидобування"). Приріст – майже 2 мільярди кубів на рік!
Якби знову нічого не чіпали – то цього року приватники знову добули б на 2 млрд. кубів більше. Якщо нічого не чіпали б 7 років – позбулися б від російської газової голки тільки за рахунок приватного видобутку.
Гей! Кабмін, НАК "Нафтогаз"! Газ нікому не потрібен влітку, але дуже потрібний взимку! Влітку його треба дешево купувати і зберігати, а взимку – дорого продавати Європі!
Якщо не вмієте зберігати газ – йдіть торгувати... морозивом.