Україна стоїть на порозі великих можливостей. За прогнозами аналітиків, у світовій економіці зароджується новий тренд – перенесення виробництв з Китаю в інші країни. Це пов'язано з наслідками кризи пандемії. З 2020 року строк поставок товарів з Азії в Європу збільшився на 30-40%. До цього ж вартість доставки зросла у 2-3 рази.
Традиційні логістичні ланцюжки, які вишикувалися роками, порушилися. Європейські виробники зіткнулися із зривами контрактів та іншими виробничими витратами. Зростання витрат автоматично збільшило ціну та зменшило конкурентоспроможність продукції. Свою роль в переосмисленні глобальної системи логістики зіграло тимчасове блокування Суецького каналу. Ця подія створила для бізнесу нові ризики.
Найпростішим способом уникнути непотрібних ризиків є переміщення виробництва з Китаю до інших країн. Підходять не всі. Як правило, в країні-кандидаті повинні бути дешева робоча сила і достатньо кваліфікований персонал. Таким критеріям сьогодні цілком відповідає Україна. Ряд аналітиків вважає, що наша країна може стати новим європейським промисловим хабом для виробництва товарів легкої промисловості, кондитерського та сільськогосподарського обладнання, FMCG, меблів, побутової техніки, а також комплектуючих для автомобілів і авіапромисловості.
Середня заробітна плата в Китаї сьогодні становить 750 дол., в Україні – 500 дол. Терміни поставок продукції в країни Центральної та Східної Європи, а також в скандинавські країни скорочуються з 45 до 2-3 днів. Покупці застраховані від такого ризику, як подорожчання морського фрахту. Через світову енергетичну кризу вартість фрахту постійно зростає. За попередніми розрахунками експертів, загальна вартість логістики товарів, вироблених в Україні, буде на 20-30% нижча, ніж товарів, вироблених у Китаї.
Підраховано, що міграція до Україні з Китаю 100 середніх експортних виробництв, створить 20 тисяч робочих місць і збільшить ВВП країни на 0,8-1%.
Тобто перенесення виробництв з КНР в нашу країну може стати драйвером зростання української економіки. Що ж треба зробити українській владі, щоб промислові корпорації в якості нової прописки своїх компаній вибирали Україну?
Тут немає ніяких унікальних рецептів. По-перше, потрібно забезпечити на території нашої країни верховенство права і незалежність судів. По-друге, дати інвесторам надійні гарантії збереження інвестицій і захист від рейдерства. По-третє, максимально скоротити процедуру виходу нової компанії на український ринок. По-четверте, гарантувати безкоштовне підключення компаній до всіх інженерних комунікацій і мереж. По-п'яте, максимально спростити виділення землі під промислове виробництво. Як бачимо, все в наших руках. Треба діяти, поки для України відкрито глобальне вікно можливостей.