Автори цих книжок по-своєму борються із системою, хіба що у кожного з них вона була, є і буде своя – чи то у таборі Аушвіц, а чи у власній голові. Тож диявол, як з’ясуємо, не завжди ховається лише у дрібницях – сучасних гаджетах чи старих романах – він так само панує у нашому великому, але давно вже не величному світі.
Джордж Орвелл. Нехай квітне аспідистра. – К.: Видавництво Жупанського, 2020
Культові романи цього англійського класика на зразок його найвідомішого твору в жанрі антиутопії "1984", де розповідається про майбутній тоталітаризм, і "Колгоспу тварин" з алегорією про народження СРСР, заступають, на жаль, інший доробок Джорджа Орвелла (1903-1950). Наприклад, його роман "Нехай квітне аспідистра" – актуальна й досі історія про те, як у міжвоєнний період герой твору – молодий поет-максималіст – оголошує війну грошам, і загалом суспільним нормам і уявним цінностям. Лондон 1930-х років показаний очима професійного журналіста – з гумором, спостережливістю і увагою до найменших деталей суспільного життя. Так, кімнатна квітка з назви роману – це символ благопристойності, міщанства і "правильного" родинного побуту, щось на зразок класичного фікусу в радянському житті того періоду. Звісно, воювати з обивательськими нормами, штампами і стереотипами, за якими гроші – це вершина добробуту і мета будь-якого члена суспільства – складно і небезпечно. Утім, герой цієї історії впевнений, що, позбувшись влади грошей, які дають пропуск у вище суспільство, відчиняють всі двері й дарують щасливе життя – він зможе повністю присвятити себе творчістю, в якій бачить найбільшу цінність свого життя.
Едіт Еґер. Вибір. – К.: Книголав, 2020
Героїня цієї історії, потрапивши 16-річною до концтабору Аушвіц, дивом вижила разом із сестрою, але батьки її загинули. Емігрувавши згодом до Америки, вона довго лікувалася після пережитої психічної травми, у чому їй допоміг відомий психотерапевт Віктор Франкл, який так був в’язнем Аушвіцу. Згодом героїня так само стала лікувати тих, у кого траплялися скрутні моменти у житті. Власне, розповіді пацієнтів так само увійшли до цієї книжки. "Ще до того, як відбулося моє особисте знайомство з докторкою Егер, я зателефонував їй, аби запросити її прочитати гостьову лекцію у Стенфорді в рамках мого курсу "Психологія управління розумом", – дізнаємося ми про цю легендарну особу. – Через її вік та акцент я уявляв собі стару як світ стару з хусточкою на голові, зав'язаною під підборіддям. Та щойно вона звернулася до моїх студентів, я побачив її цілющу силу. Вона сяяла своєю променистою усмішкою, блискучими сережками та яскравим золотим волоссям і з голови до ніг, як мені згодом сказала дружина, була вбрана у "Шанель". Жахливі та болісні історії виживання в нацистських таборах смерті вона розповідала оптимістично та енергійно, з гумором, з поставою та сердечністю, яку я можу змалювати як чисте світло".
Махо Мольфіно. Покінчи з "хорошою дівчинкою". Як переписати застарілі правила, відкрити в собі джерело сили і творити наповнене життя. – К.: Yakaboo Pablishing, 2020
Авторка цієї книжки, пропонуючи жінкам, яким набридло бути "хорошими дівчинками", зламати всі стереотипи і відмовитися від правил, пропонує, тим не менш, ознайомитися з п’ятьма само руйнівнимитенденціями. Тобто спочатку варто дізнатися, чи підпадаєте ви під п’ять розповсюджених міфів про "хорошу дівчинку", які кожна жінка має здолати, щоб отримати право на власне життя. Так само з цієї книжки можна дізнатися, як саме кожен з міфів руйнує чи будує кар’єру, самооцінку, самобутність, особисті стосунки та інші "складові" приватного життя. "Патріархат – це система пригнічення, – заявляють нам. – Пригнічення – це несправедливе ставлення та контроль з боку іншого. І байдуже, індивід це, група чи ціла соціально-культурна система. Головне припущення цієї книжки полягає в тому, що ми народжуємось у культурах, які пригнічують нас на підставі конкретних факторів, таких як стать, раса, соціальний статус тощо".
Алекс Сучжон-Кiм Панг. Ґаджет-залежність. – Х.: Фабула, 2020
Зламати правила у галузі, якій присвячена ця книжка насправді непросто. Адже інформаційні технології сьогодні настільки поширені, що стали частиною роботи й домашніх справ, надійно вбудувалися в сучасне життя, і тому важко розібратися, чому саме дати рішучу відсіч у першу чергу. У будь-якому випадку автор пропонує "споглядальний комп’ютинг", який не просто філософська ідея, а теорія і практика, тобто тисяча маленьких методів і вивірених звичок, які базуються на чотирьох принципах. "Рекомендації для перевірки електронної пошти так, що це не відволікає. Правила використання Twitter і Facebook, які заохочують до вдумливості й доброти. Шляхи володіння – буквально володіння – смартфоном, щоб він менше керував вашою увагою. Техніки спостережень та експериментів із використанням технологій. Методи відновлення здатності фокусуватися". Тож годі вважати, що винні лише технології, адже насправді ми, як переконує автор, самі є "природними кіборгами", у постійних пошуках розширення можливостей наших тіл і пізнавальних здібностей за допомогою технологій.
Ґері Джон Бішоп. Розгреби своє лайно! Вийми голову із дупи і займися нарешті своїм життям. – К.: КМ-Букс, 2020
Правила, які пропонує порушити автор цієї книжки, щоби опанувати абсолютно простий підхід до щастя, ми встановлюємо самі. Адже, якщо згадаємо, то більшість перешкод насправді примарні, адже, коли ми озвучуємо їх нездоланність у власному внутрішньому монолозі, вони набувають сили і стають реальними. Тож як саме ми або мотивуємо самих себе, або щоразу видаємо нищівний присуд, залежать усі маркери життя: від сімейного до службового. Підсвідомі обмеження, навіювання, самобичування та інші бар’єри, які ми виставляємо чи то у розмові перед дзеркалом, а чи подумки повинні зникнути, якщо правильно позиціонувати себе і свої бажання. "Відомий дослідник стовбурових клітин і ДНК доктор Брюс Ліптон виявив, що підсвідомість контролює 95% нашої повсякденної діяльності, – нагадують нам. – Задумайся про це на хвилинку. Це означає, що лише крихітна часточка твоїх слів і дій відбуваються цілком свідомо. Згадай усі рази, коли ти втрачав лік часу, повертався додому і не міг згадати нічого з подорожі або забував, який сьогодні день. У більшості випадків ти по суті дієш на автопілоті, бездумно плентаючись передбачуваним болотом життя. Життєвий шлях визначають твої найглибинніші, неусвідомлені думки. Твій мозок невпинно веде тебе цим шляхом незалежно від того, обрав би ти таку дорогу свідомо чи ні".