/ Фото: https://www.facebook.com/sergey.magera
Парламент остаточно відхилив законопроєкт №4167 про промислове забруднення, який з третьої спроби не зміг пройти першого читання. Вважаю, що це закономірний підсумок для авторів, які вперто ігнорували зауваження бізнесу, експертів та профільних асоціацій.
Зараз на порядку денному постало питання про розробку нового законопроєкту. Щоб не повторювати колишніх помилок, Україні потрібно напрацювати власний шлях декарбонізації промисловості. Сліпе копіювання європейських норм, що не підкріплене джерелами фінансування і не враховує українські реалії, як показав досвід, не працює.
Головне, що повинні зрозуміти автори нового законопроєкту про промислове забруднення – на декарбонізацію нашій країні знадобляться десятки років і десятки мільярдів доларів інвестицій. Для порівняння: Євросоюз до 2021 року витратив на впровадження екотехнологій в промисловому секторі більш 450 млрд євро, а в найближчі 10 років планує інвестувати ще близько 800 млрд євро. Причому той факт, що держава повинна допомагати бізнесу, в ЄС не обговорюється.
За попередніми оцінками експертів, потреби української промисловості у фінансуванні процесу декарбонізації складають 10 млрд дол. На мій погляд, реальна сума буде набагато більшою. Вже зараз ми повинні тверезо оцінити час, який знадобиться для впровадження екотехнологій на підприємствах, і визначити джерела державного фінансування допомоги бізнесу.
Вважаю, що 20 років, починаючи з моменту вступу нового закону про промислове забруднення в силу, це той мінімальний час, у який ми можемо вкластися, за умови, що влада буде активно допомагати промисловцям. І справа не тільки в прямому фінансуванні, бізнесу потрібні будуть податкові та кредитні стимули. І, звичайно ж, державний Фонд декарбонізації, його треба створити якомога швидше. Відповідний законопроєкт зареєстрований у парламенті.