Жодна держава світу ніякими законами не змогло побороти проституцію. Вона була і при Радянському Союзі в системі тотального контролю КДБ і МВС. А тим більше – сьогодні, коли у нас свобода і демократія.
Зрозуміло, що далеко не у всіх країнах світу законодавчо дозволена проституція. Але якщо український парламент ухвалить відповідний закон, я, правозахисник з 24-річним досвідом роботи в Україні, вважаю, що він вчинить правильно.
Протягом року в якості споживачів та одержувачів сексуальних послуг виступають 2 – 2,5 мільйона громадян України. Нелегальна проституція на сьогоднішній день дає організаторам понад 2 мільярди гривень прибутку на рік. Це стосується і тих, хто надає послуги на території України, і тих, хто надає послуги за кордоном – у Європі, арабських країнах, куди організовують виїзд українок, а потім збирають у них данину. Якби з цих коштів сплачувався податок 20%, це дало б надходження близько 400 мільйонів гривень до бюджету держави.
Легалізація однозначно знищить корупційну схему, при якій дають хабарі перевіряючим, контролюючим органам, натомість доходи йшли б у скарбницю держави.
При легалізації проституції держава бере на контроль даний вид діяльності. Закон регламентував би взаємозобов'язання держави і громадян. Підприємства, які працюють у сфері інтимних послуг, контролювали б стан здоров'я своїх працівників, забезпечували медичні огляди, що допомогло б знизити ризик поширення венеричних захворювань. Крім того, була б передбачена система безпеки і ряд інших заходів.
Я вважаю, що якщо цей вид діяльності не порушує інтересів інших людей, не загрожує їх життю і здоров'ю, це повинно бути вільним вибором. Адже і зараз далеко не всі жінки і дівчата, які займаються проституцією, питають дозволу у мам і у тат.