Місцева виборча кампанія офіційно ще не розпочалася, але українські політики і політтехнологи вже розгорнули бурхливу діяльність. Зовнішня реклама, газети, намети – це тільки прелюдія до великої всеукраїнської політичної бійки. Люди в очікуванні.
Люди чекають гречку і гроші. Гучна виборча гонка в Чернігові роздражнила апетити: все частіше люди підходять до агітаційних наметів з питанням, де дають їжу і чи будуть давати гроші.
Українці прості. У той час, коли не вистачає грошей на життя і здоров'я, голос – найпростіше, що можна продати. І, по суті, він як у старому єврейському анекдоті:
- Мойша, ваша дочка повія. Як ви з цим живете?
- Спокійно, Ізя, живу. От уяви, у тебе є вагон зерна. Увечері ти його продав дорого, а вранці у тебе знову вагон зерна, який ти можеш продати. Так і з моєю дочкою – вона знає, як робити гроші :)
Голос можна продати кілька разів. І не має значення, що це ближче до проституції і взагалі негідна справа. У країні криза. І люди хочуть їсти, їх складно в цьому не зрозуміти.
Але навіть бажання їсти не може перебити прекрасне почуття гумору. Українець знає, що його обдурять, але хоче, щоб це зробили красиво.
Красиво обманювати українця почали Юлія Тимошенко з гаслами "Порядок. Справедливість. Батьківщина" – сильна і ефективна реклама. Зрозуміла, яка працює. Зі знаком якості.
Ми не обговорюємо, чи реально є у Юлії Тимошенко сили навести порядок. Тільки політтехнології, тільки важкий рок.
З невдалої спроби обдурити варто подивитися діючу рекламу "Руху за реформи". Плакат їх лідера "від макаки до банкіра" – в топі політичного гумору останніх тижнів.
Я так і уявляю, як політтехнологи йому кажуть:
- Не переживайте, з вас будуть сміятися, але це так треба. Вас будуть лохом називати, але зате вас запам'ятають.
Запам'ятають. Як людину, яка пройшла шлях від макаки до банкіра. Жахливе видовище – ця реклама.
Решта їх реклами, правда, теж не краще. Рулони тексту, які неможливо прочитати, якщо автобус чи машина їдуть більш-менш на прийнятній швидкості.
Політтехнологи у цієї політичної сили – прекрасні. Як Венера Мілоська – прекрасне, але безрука прикраса цеху політтехнологів.