Сергій Магера
Європейська екологічна повістка сьогодні формується на основі змісту екологічної політики Європейського Союзу – EU Green Deal. Її називають дорожньою картою екологічних перетворень в ЄС. Саме на її принципах будується трансформація економіки Євросоюзу з традиційною на вуглецево-нейтральну.
Влада Євросоюзу запланувала досягти цієї мети до 2050 року. Такі перетворення є дуже капіталоємними, тому не під силу одному лише бізнесу. До 2021 року європейські промисловці отримали від національних урядів і фондів ЄС понад 450 млрд євро на впровадження проєктів по декарбонізації виробництва. У наступні 10 років сума допомоги бізнесу складе близько 800 млрд євро.
Україна голосно заявила, що хоче стати частиною EU Green Deal та готова разом з ЄС рухатися шляхом декарбонізації. І на цьому – все! Проєкт Стратегії розвитку водневої галузі підготовлений із запізненням і досі залишається лише проєктом. Концепція "зеленого" енергетичного переходу також застрягла на шляху обговорення. Законопроєкт про зниження промислового забруднення (№ 4167) з тріском провалився в парламенті.
На цьому перелік "гучних успіхів" Мінекології не закінчується. Незважаючи на зауваження експертів та бізнесу, Кабмін затвердив підготовлений міністерством проєкт Другого національно-певного внеску України в Паризьку угоду (НОВ2). Згідно документу, ми зобов'язуємося до 2030 року скоротити викиди СО2 на 65% в порівнянні з рівнем 1990 року. Євросоюз поставив собі скромнішу мету – 55% до 2030-го, але наші чиновники від екології не шукають легких шляхів.
У тексті проєкту НОВ2 сказано, що Україна чекає фінансування в сумі 102 млрд від міжнародних інституцій. Тобто ми чекаємо, якщо грошей не буде, то кліматичні цілі ми не виконаємо. Хтось, можливо, назве таку позицію прагматичною. Але потрібно ще знати менталітет наших західних партнерів. Вони готові допомагати лише тому, хто активно проводить екомодернізацію. Тим, хто шукає можливості, а не говорить про проблеми та чекає манни небесної.
Поки Мінекології грає у гру "хто хитріший", світ не стоїть на місці. На підході нове вуглецеве мито Євросоюзу (СВАМ). У міністерстві запевняють, що воно не торкнеться українського бізнесу, але я впевнений, що реальність виявиться куди складнішою і збитків нашим промисловцям не уникнути. Череда дивних і незрозумілих рішень, на мій погляд, затягнулася. Очевидно, що в Мінекології назріли кадрові зміни.