Для більшості людей це риторичне запитання: девальвація гривні, майже 50% інфляція та падіння реальних доходів – не найкращий час, щоб підвищувати ціни на електроенергію.
Інша думка у державного регулятора. Діючі тарифи не покривають і 50% собівартості електроенергії, щорічно населення дотується на 35-40 млрд. грн, продовжувати працювати, як раніше, ми не можемо через те, що вже вичерпали всі ресурси. Тому попереду ще три етапи підвищення цін. Останній – у березні 2017 року, коли ціни на електроенергію підвищаться до 90 копійок і 1,68 грн. за 1 кВт * год (залежно від обсягу споживання).
Хто правий? Влада чи люди?
І найголовніше: чи є взагалі якась альтернатива підвищенню цін?
Щоб відповісти, необхідно зважити всі "за" і "проти".
Ціни на електроенергію в Україні в порівнянні з іншими європейськими країнами.
За підсумками 2014 року в Україні в черговий раз виявилася найдешевша електроенергія в Європі. Якщо порівнювати з середньоєвропейськими цінами, то вони у нас у вісім разів нижче.
За останні п'ять років, з 2010 по 2015 рік, ціни в Україні підвищилися на 23%. Для порівняння, в Білорусі за цей же період на більш, ніж 400%, в Росії та Казахстані – на 50%, у країнах Прибалтики – на 30-40%.
Умови для приросту виробництва електроенергії
Передумов до зростання немає ніяких. Минулої зими були віялові відключення через дефіцит електроенергії. Не виключено, що цього року ситуація повториться. Щоб уникнути крайніх заходів, Україна змушена була піти на імпорт електроенергії з Росії.
В цілому, спад виробництва електроенергії у першому півріччі – "мінус" 14%. Крім дефіциту вугілля є багато інших проблем – зношена інфраструктура, відсутність інвестицій.
Прозорість формування тарифів
З цим великі проблеми. Як і раніше, тарифи у нас формуються за принципом "витрати плюс". Виробники закладають всі свої витрати, а ми оплачуємо їх.
Корупція
На жаль, вона нікуди не поділася. Діючі правила гри сприяють зловживанням, а великі потоки грошей лише збільшують апетит окремих зацікавлених осіб. В результаті, величезні кошти осідають в тіні.
Що виходить?
Очевидно, що без підвищення цін немає сенсу розраховувати на стабільну роботу енергосистеми.
З іншого боку, владі потрібно щось терміново робити для мінімізації корупції, крім того, переходити на європейські принципи тарифоутворення. Люди повинні розуміти, за що вони платять, і чому вони повинні платити більше. В іншому випадку, переконати їх у необхідності підвищення цін буде архіскладно і навіть неможливо.