Муса Магомедов
Кліматичний саміт у Ґлазґо став частиною історії. Для України він також був історичним – українська делегація презентувала міжнародному загалу оновлений Другий національно-визначений внесок (НВВ2). Тепер увесь світ знає, що Україна зобов'язалася скоротити до 2030 року викиди СО2 до 35%, або на 65% від рівня 1990-го. Важливо зазначити, що у 2015 році, коли Україна підписала Паризьку угоду, наш початковий внесок передбачав зниження викидів парникових газів на 40% до 2030 року, тобто до 60% рівня 1990 року. При цьому ні тоді, ні зараз українська влада не має уявлення, де брати гроші на декарбонізацію.
У самому НВВ2 можна знайти згадку про плани залучити допомогу міжнародних донорів. Однак тут влада суперечить сама собі. За розрахунками уряду, щоб провести декарбонізацію економіки, Україні знадобиться 101 млрд. євро інвестицій. Ми бачимо, якими складними для нашої країни є відносини з МВФ, тому розраховувати на допомогу в таких обсягах у найближчі 10 років, принаймні, наївно. Декарбонізація – дуже дорога реформа, наприклад Євросоюз планує до того ж 2030 року вкласти у відповідні заходи близько 1 трлн євро.
Не буде зайвим також нагадати, що напередодні саміту в Ґлазґо українські промисловці озвучили своє бачення декарбонізації. Бізнес вважає, що до зазначеної дати можливе скорочення СО2 до 40-45%, а не до 35%, як пообіцяв уряд у НВВ2. При цьому мінімальний обсяг інвестицій для промислового сектору може становити не менше 20 млрд дол. Як видно, прогноз підприємців менш оптимістичний, проте більш реалістичний щодо його практичної реалізації. Погодьтеся, є різниця: знайти 101 млрд євро чи 20 млрд дол?! Ключове слово тут "знайти", оскільки зараз таких коштів ні держава, ні бізнес у вільному доступі не мають.
За прикладом ЄС Україні слід розпочати формування власних джерел інвестицій. Таким джерелом може бути Державний фонд декарбонізації. Відповідний законопроєкт уже давно зареєстровано у парламенті. Згідно з документом, до фонду зараховуватиметься частина надходжень від екологічного податку. Так дані кошти будуть акумулюватися і цільовим чином спрямовуватися на декарбонізацію. Поки влада роздумує, приватний бізнес надає приклад ефективної роботи. Нещодавно "Метінвест" Ріната Ахметова оголосив про плани інвестувати 430 млн дол. в екологічну модернізацію підприємств, що входять до групи. Бізнес готовий до декарбонізації, питання у тому, чи готова держава?