Пігулка судової реформи для громадськості

5 серпня 2020, 09:28

Фото: з відкритих джерел

Україні давно бракувало фундаментальної концепції революційної судової реформи. Досі окремі політики, політичні партії та клани мають істотний, часом тиранічний вплив на нетривку судову владу в Україні. Переконаний, що будь-яка реформа – це чітка і вивірена стратегія, якої найчастіше немає. В Україні судова система вже зазнавала численних змін, але всі вони не увінчались успіхом.

Наразі у Верховній раді зареєстровано три законопроєкти, які і визначатимуть курс судочинства в Україні – №3711 (Президента Володимира Зеленського), № 3711-1 (народного депутата Ярослава Юрчишина з фракції "Голос"), № 3711-2 (народних депутатів Сергія Демченка, Вікторії Кінзбурської, Олега Дунди і Тараса Тарасенка з фракції "Слуга народу"). Наступне рішення за народними обранцями, які голосуватимуть за той чи інший законопроєкт. Впевнений, що це голосування матиме більш суттєві наслідки для держави, ніж просто чергова зміна закону. Навіть найменша помилка в обранні правильного шляху нової судової реформи матиме серйозні наслідки не лише всередині країни, а й на зовнішньополітичній арені. Судова реформа має прямий зв'язок з економічним розвитком та добробутом українців, недовіра до судової системи, суддів та ВККС, ВРП – це одна з перешкод для швидкого та ефективного залучення іноземних інвестицій в Україну.

Реклама

Ті тексти, які представили на розгляд народних обранців, потребують доопрацювань, правок та додаткових консультацій зі спеціалістами і громадськістю. Я б пропонував дотримуватися вже напрацьованих світових стандартів роботи судової влади. Ось перелік напрямків, з яким реформаторам слід попрацювати.

  1. езалежність суддів. Жоден політик, в тому числі голова кабінету реформ чи президент, не повинен мати неконтрольованого впливу на суддівський корпус, інакше ламається система незалежності трьох гілок влади.
  2. Етика і поведінка суддів. Варто розвивати публічні системи моніторингу за роботами суддів. Системний розголос порушень і тиск неурядових організацій зробить свою справу. Досить такі неурядові організації підтримати і правильно скоординувати.
  3. Кар’єра суддів. Має бути чіткий взаємозв’язок між публічною репутацією судді і можливістю кар’єрного росту.
  4. Підготовка суддів. Проведення перевірки знань повинне бути публічним і регулярним. Рейтинги успішності мають бути загальнодоступними. У складі викладачів заходів підвищення кваліфікації мають бути експерти інших держав.
  5. Комунікація суддів з громадськістю. Судді повинні бути мотивовані публікувати свої думки щодо прийнятих ними рішень, відкрито давати коментарі щодо справ, без ідентифікації осіб учасників. Кожна справа повинна стати предметом дослідження в групі фахівців-суддів, як історія хвороби конкретної людини для колегії лікарів.
  6. Доступ до правосуддя. Важливо запровадити жорсткі обмеження строку розгляду справ та не менш жорсткі заходи відповідальності за їх недотримання. Просування ідеї відшкодування адвокатських послуг стороною, що зазнала поразки у повному розмірі. В тому числі, коли така компенсація має відбуватися із державного бюджету.
  7. Ефективний судовий процес. Активне алгоритмічне використання судової практики для прийняття поточних рішень. Недопущення неоднакового застосування норм матеріального чи процесуального законодавства.
  8. Кримінальне правосуддя. Високий персоніфікований рівень відповідальності за притягнення невинної особи до кримінальної відповідальності.
  9. Правовий захист. Реорганізація систем адвокатури. Зміна архаїчного складу місцевих кваліфікаційних комісій на прогресивні методи перевірки кваліфікації. Заміна систем примусового відвідування заходів підвищення кваліфікації на мотиваційні.
  10. Взаємодія суддів з адвокатурою та прокуратурою. Розроблені майданчики для комунікації і поза проектним спілкуванням. Стимулювання обміну сторін процесу думками та баченнями. Мотивація застосування толерантного опозиціювання.
  11. Оцінювання якості судочинства. Алгоритмічний аналіз рішень суддів на предмет відповідності їх актуальній судовій практиці. Формування системи збору і аналізу цифрової інформації про кількість судових рішень конкретного судді, які з тих чи інших причин були скасовані. Публікація такої статистики. Формування системи впливу таких показників на результати підвищення кваліфікації конкретного судді, прийняття рішення щодо його дисциплінарної відповідальності та кар’єрного росту.

Своїм голосуванням депутати мають визначити подальший вектор руху не лише судової системи, а й України загалом. Питання судової реформи – це той випадок, коли потрібно "відрізати голову гідрі", а не дозволяти заховати її в пісок.