Сергій Магера
Нинішній рік запам'ятається активним втручанням держави в регулювання окремих галузей економіки. Наслідки такого втручання відчули на собі компанії електроенергетики та надрокористування. Нещодавно з подачі РНБО влада взялася виправляти критичну ситуацію в "Укрзалізниці". Безумовно, ручне регулювання потрібно застосовувати лише в крайніх випадках. Але є ситуації, коли без нього не обійтися. Наприклад, якщо йдеться про питання національної безпеки.
Але одна найважливіша галузь, все ж таки, випала з-під уваги "государевого ока". Йдеться про агропромисловий комплекс. Були часи, коли ми вважали сільське господарство збитковим. Вважалося за правильне щорічно надавати аграріям мільярдні дотації, пільгові кредити, знижки на пальне і іншу допомогу з боку держави. Але з часом агрохолдинги виросли і міцно встали на ноги. Сьогодні це – успішні і прибуткові компанії, які, поряд з металургією, забезпечують стійке надходження іноземної валюти в країну.
Ось тільки держава ніби забула про існування агрохолдингів. Спочатку було скасоване державне регулювання цін на соціально важливі продукти харчування. Потім уряд послабив контроль над експортом продовольства. В результаті ціни на продукти харчування на внутрішньому ринку почали стрімко зростати. Обсяги експорту агропродукції також виросли. Цьому сприяє кон'юнктура на світовому ринку: ціни на продовольство зростають другий рік поспіль.
Агрохолдинги опинилися у найсприятливіший ситуації – "заробляй, скільки зможеш". Не подумайте, що я проти прибуткового бізнесу. Навпаки, підприємці повинні добре заробляти і чесно платити податки. Але важливо пам'ятати і про соціальну відповідальність бізнесу. Хіба нормально, що за рік ціна на соняшникову олію зросла на 90%, а цукру – на 70%? Подивіться, що коїться сьогодні в українських крамницях. Ціна на деякі продукти вища, ніж в Євросоюзі. При тому, що доходи українців – одні з найнижчих у всьому світі.
Як, скажіть, пенсіонерам та малозабезпеченим купувати продукти? За оцінками експертів, у цих категорій громадян на їжу йде близько 70% місячного доходу. Але ж потрібно ще оплачувати комунальні, проїзд в транспорті, вартість ліків і медичного обслуговування. Можливо уряд знає відповідь на питання, чому продукти в крамницях продаються за цінами, вищими за експортні?
Якщо Кабмін не припинить спекуляції агрохолдингів на продовольчому ринку, восени нас чекає стрибок інфляції. Не виключено, що реальністю стануть і порожні прилавки, адже більшу частину сировини агрохолдинги на той час встигнуть експортувати. А це вже питання національної продовольчої безпеки. Найгірших наслідків для економіки і громадян ще можна запобігти, але Кабмін повинен діяти негайно.