Що дозволили Путіну, то дозволили і Лукашенку.
Захід сам відкрив ворота для державного тероризму.
Про "мігрантів" як заручників і "зброю":
Рівно 7 років тому, 15–16 листопада 2014 року в австралійському місті Брисбен відбувався 9-й саміт лідерів країн G-20, "Великої 20-ки" Однім з питань саміту було засудження агресії Росії проти України. Путін, що був на саміті, опинився у повній ізоляції, став токсичним і руконеподатним, і поспіхом, на день раніше, втік до москви. Запам'яталися не тільки тисячні демонстрації на австралійських вулицях. Запам'яталися і слова, наприклад, прем'єр-міністра Канади Стівена Гарпера, який під час протокольного вітання сказав Путіну: "Думаю, я повинен потиснути вам руку, але я можу сказати вам лише одне: забирайтеся з України", а, наприклад, Прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт запропонував Путіну вибачитись за збитий малайзійський "Боїнг".
Британська Guardian підсумувала, що в Брисбені Путіна" заслали в дипломатичний Сибір".
Що було потім і до чого це я?
Просто нагадую, що після цього Путін вирішив примусити "говорити з собою", створюючи кризи по всьому світові. Однією з них стала "Велика європейська мігрантська криза", яка почалася якраз на початку 2015-го року коли Росія почала етнічні чистки в сирійських провінціях Ідлібу, Латакїі, Хама та інших і бомбардування жилих кварталів, лікарень і шкіл сирійських міст – Алепо, Аріха, Сармін тощо, а союзник Росії Іран почав війну у Ємені. Тільки а 7 місяців 2015 року до Європи прибуло більше 300 000 мігрантів, за ними хлинули мільйони...
Європа, зіткнувшись з величезною проблемою, почала "говорити з Путіним".
Стара, апробована ще монголами, тактика використання людей, як щита і зброї, тепер використувується їх московськими послідовниками. І використувується, як ми бачимо, і "ефектно", і "ефективно". А західноєвропейські "лідери" своїми поступками і слабкістю тільки мотивували цей терор.
"Успішну практику" не міняють, її використовують далі.
Джерело: Facebook Валерія Димова.