…Пригадується, як свого часу автор спогадів про свою буремну молодість обурився назвою відгуку на книжку. "Помилки в біографії" називався відгук, і це ніяк не вкладалося в авторовій голові. Які ще помилки можуть бути у такій даності, яку зазвичай конем не об’їдеш? Як можуть цінності бути зіпсутими? Виявляється, може, і навіть у більш глобальному масштабі – на рівні народів і держав – не кажучи вже про те, що народилося не в той час і не в тому місці.
Мандіп Рай. Компас цінностей. Уроки 101 країни про цілі, лідерство і життя. – К.: Yakaboo Publishing, 2021
Авторка цієї оригінальної книжки визначила певну засадничу цінність кожної країни, про яку пише, і таким чином створила незвичний путівник, що водночас спонукає нас замислитися про наші власні системи координат. Отже, Данія – "рівність", Естонія – "ефективність", Палестина – "освіта", Україна – "свобода". Також Вірменія – "виживання", Коста-Ріка – "умиротвореність", Швейцарія – "точність", а Нікарагуа – "поезія". Або взагалі фундаментальні цінності: Англія – "непохитність", Бутан – "щастя", Фінляндія – "тиша", а Росія – сила духу.
Дивно, чи не так? З одного боку, все правильно – війни по всьому світу, загарбання Криму з Донбасом – на це треба ще й якого духу з сильною рукою, ідеєю і харизмою. Утім, ми не праві щодо авторки, бо вона мала на увазі зовсім інші "помилки в біографії", більш житейські, ніж ідеологічні. Коли дивуються, чому хтось там тупий, жадібний чи жорстокий, і прозрівають, згадавши, що той певної національності. І "сила духу" одразу видозмінюється.
"— Негайно видаліть фото! Я стою посеред Санкт-Петербурга, і це волає сутенер. Мені трапилося небувале й захопливе видовище: групка напівголих дівчат марширувала містом. І я інстинктивно сфотографувала. Аж тут мою камеру видирають із рук. Думка про те, щоб обуритися, вмить вивітрюється з голови, щойно в кадрі з’являється ще один дебелий дядько. Мене трусить, і то не від холоду. Ці люди не жартують. Фото видалене, а я на власній шкурі засвоїла важливий урок про Росію: це жорстоке й безжальне місце, і єдиний спосіб вижити — показати силу духу".
І цілком можливо, що всі чесноти, заявлені у прейскуранті цінностей тієї чи іншої країни – це якраз те, чого бракує нам усім, хто, мандруючи світом, бере з собою лише себе?
Жан-Поль Сартр. Диявол і Господь Бог. – К.: Видавництво Жупанського, 2021
Автор цієї філософської драми завжди вважав її одного рівню з власною культовою "Нудотою". Адже, умовно кажучи, саме таке відчуття мають викликати в читача щоразу змінювані принципи в житті героїв, моральні засади та інша "чесність з собою".
За сюжетом, події у драмі відбуваються у Німеччині XVI сторіччя, в часи так званої Селянської війни. Саме в цьому контексті й відбувають карколомні зміни у поведінці, характерах і принципах героїв. Один з них бореться з архієпископом, але коли той віддає йому братові угіддя, вбиває брата і переходить на бік обіцяльника. Другий нібито творить добро, грає в кості на ціле місто і любить селян, які все одно залишаються кріпаками. В одного в голові Бог, у другого за плечима – Диявол.
Загалом цей твір наочно продемонстрував, чому багаті будуть багатіти, а бідні – бідніти. При цьому іісторія для автора – всього лише фон, адже герої у старовинних костюмах мислять цілком сучасно, намагаючись відповісти на одвічні питання: що є Добро і Зло, у чому полягає свобода людської особистості.
Іво Андрич. Проклятий двір. – Чернівці: Видавництво, 21, 2021
"Історія в історії" – саме за таким принципом збудовано цей роман, чий автор – Нобелівський лауреат з літератури і гуру цілого покоління правдолюбів. В одній оповіді дія відбувається на початку минулого століття в стамбульській тюрмі, куди лиха доля закинула монаха-францисканця з Боснії.
І тут згадується Солжніцин з його розділенням світу на велику і малу зони – державу і родину, суспільство і свій власний Гулаг. Так само в автора цієї оповіді "проклятим двором" стає не тільки тюремне подвір’я, але й саме людське життя. Інша ж його історія сягає XV століття і оповідає про реальну долю Джем-султана, який бореться за владу зі своїм братом Баязидом ІІ.
Тож попри напружений сюжет, це ще й філософський роман, у якому притча про братів-суперників переростає в роздум про сутичку романтичного й прагматичного начал.
Белла Шаєр. Дитячий мат. – К.: Дух і Літера, 2021
Цінності у цій книжці, при цьому саме світоглядні, змінюються з дорослішанням героїні, адже надворі 60-ті, двір наразі чернівецький, а порівняти їх з рештою світу авторці-дебютантці довелося вже по приїзді в Ізраїль. Адже як воно було в дитинстві незалежно від місця проживання і кількості родичів?
"Вони сиділи у дворі біля стовбуристого дерева, фіолетові квіти якого вже обсипались. — Блакитні коти? — запитала Маленька Міра і ледь-ледь усміхнулась. Мама, кинувши на неї осудливий погляд, похитала головою. — Хай бавиться з Леопольдом, — сказала Маленька Міра, ніби захищаючись. Тато провів рукою по Поліному волоссю і легенько скуйовдив його. — Дійсно, чому тобі, власне, не бавитись з Леопольдом? — сказала мама. — Насправді він — наш кіт. Великий смуток огорнув Полю. — Не буває блакитних котів? — тихенько запитала вона у Шуріка. Шурік окинув усіх поглядом — із тим, що, вони обидва не знали, зветься рішучістю. — Звісно, є, — відповів він".
Тож попри те, що герої новели – діти, цей тонкий психологічний, повний точних спостережень і пронизливих деталей твір не є дитячим. А вже друга новела охоплює 20 років із життя тель-авівців Ґаліт і Ґордона і торкається тем любові, сімейних зв’язків і нездійсненних мрій. Тим часом дія лаконічного і драматичного оповідання "Задвох", присвяченого темам самотності, еміграції та сімейних стосунків, також відбувається в Ізраїлі.
Александра Крісто. Зруйнувати королівство. – Х.: Віват, 2020
Базові цінності у всіх любителів традиційної міфології у цій книжці летять шкереберть вже на самому початку. Адже всім відомо, що русалки за всі часи зводили з цього світу людей. Натомість у цій історії – все інакше.
"Жодного разу за все життя я не спробувала стати кимось відмінним від наступниці, котрою хотіла бачити мене Володарка, - каже героїня. - Заглушила дитину, яка прагнула зовсім іншого. Я росла сиреною, а отже, вбивцею. Це не було правильно чи неправильно. Просто було. І ось тепер спогади стали жорстокими сновидіннями, прийшли безжальними образами минулого, що його не можу заперечити. Правда про мою сутність стала жахіттям".
Тож головна героїня, яка, з одного боку, принцеса Ліра, а з іншого – найнебезпечніша вбивця посеред морської безодні, і серця сімнадцяти юнаків — трофеї, завдяки яким її шанують в утробі моря, раптом убиває одну із сирен. А вже її мати, королева морів, перетворює Ліру на істоту, яку зневажає найбільше, — на людину. Щоб знову стати русалкою, Ліра повинна здобути для матері серце принца Еліана, мисливця за сиренами. Принц вважає океан домівкою, попри те що він спадкоємець одного з найвпливовіших королівств у світі. Для нього полювання на русалок — це обов’язок. Але, рятуючи молоду жінку в морі, Еліан і гадки не має, хто вона насправді. Ліра обіцяє допомогти йому остаточно винищити сирен, та чи може він їй довіряти? Хто з них стане переможцем у цій битві?