Хто сказав, що неможливо зі старої фанерної етажерки зробити сучасного робота? Пропоную невеличку гру на розширення уяви та притомність світосприйняття.
Умови прості: спочатку використовуємо стереотипи для того, щоб уява "намалювала" картинку, а потім робимо "перпендикулярний фінт" свідомості.
Ось вам даність: китайський технічний портал TechPost повідомив про те, що безпілотний літальний апарат Feihong-98 успішно здійснив перший вантажний рейс. Максимальна злітна маса Feihong-98 становить 5,25 тони, що робить його найбільшим в світі вантажним безпілотником. Апарат здатний розвивати швидкість до 180 км / год, а дальність польоту складає до 1200 км.
Перший вантажний рейс Feihong-98 проходив між аеропортами в Нінся-Хуейському автономному районі і Внутрішньою Монголією. Випробувальний політ підтвердив придатність Feihong-98 до регіональних вантажних перевезень. У логістичної компанії SF Express розраховують, що в недалекому майбутньому цей безпілотник буде введений в комерційну експлуатацію.
А тепер починаємо першу частину гри.
Уявимо собі цей літальний апарат: ось він здіймається, летить, приземляється… Посеред монгольського степу…
Стоп.
Посеред монгольського степу – придатний аеродром для високотехнологічного безпілотника…?
Збій в "матриці"?
А ось і ні.
А тепер друга частина гри. Намагаємось уявити собі безпілотник Feihong-98.
"Він розроблений фахівцями Академії аерокосмічних електронних технологій Китаю на базі багатоцільового біплана Y-5B"...
Стоп.
Знову збій у матриці?
Які в біса біплани? Це ж початок минулого століття…
Шукаємо першоджерело. А, ні. Таки біплан. І не просто біплан – а легендарний Ан-2, відомий під назвою "кукурузник".
Гру завершено! Чи не зовсім?
Погодьтесь, що зробити безпілотник з літака, створеного майже століття тому – це не аби що. І тут інженери з Піднебесної знову ж таки зробили те, що вміють краще за всіх у світі: поєднали переваги перевіреного часом літака та новітні технології.
Хочеться зробити такий собі "відсил" до згадуваної неодноразово фантастичної "саги" про термінаторів, де всіляких високотехнологічних термінаторів перемагає "старий надійний Шварценеггер", створений якомога простіше.
Звісно, це не означає, що в Китаї немає новітніх безпілотників. Не так давно була інформація про те, що там запустили безпілотне аеротаксі – абсолютно сучасне та футуристичне. Проте є певні завдання, які під силу виконати лише певному виду літаків. І Ан-2, як я вже згадував, – перевірений часом літак, невибагливий до злітних смуг та має можливості польотів на невеликих висотах за різних умов. Ще п’ять років тому (а в Китаї досі планова економіка і навіть приватні компанії працюють за п’ятирічками) експлуатацію нових безпілотників кур'єрська компанія планувала почати до 2023 року, проте ці терміни скоротилися.
"А що у нас?" – спитаєте ви. Звісно, питання резонне. Бо ж ці літаки вироблялися в Україні і не лише. А на просторах нашої держави на територіях численних малих аеропортів колись базувалися десятки таких літаків. На превеликий жаль сьогодні мені не вдалося знайти статистики, скільки та де зараз є в наявності Ан-2, кому вони належать. Звісно, що більшість льотних парків була розпродана. Проте регулярно з’являється інформація, що "кукурузники" використовуються контрабандистами чи іншими не чистими на руку ділками, аби переміщати незаконні вантажі через кордон чи територією України.
Для розуміння – я не агітую за те, що держава має сьогодні створювати безпілотники зі старих "кукурузників". Зрештою, і в Китаї та модель – то не старий Ан-2, а новий, створений на основі. Але все рівно на 90% – то "кукурузник".
Що потрібно нам? Відповідь очевидна та вже неодноразово виголошена: відновлення мережі регіональних аеропортів (чому в степах Монголії вони є, а на теренах європейської України – немає), створення національного авіаперевізника із залученням літаків українського виробництва. До речі можна почати і з вантажних авіаперевезень – принаймні це потребує дещо менших фінансових затрат, оскільки не треба будувати одразу пасажирські термінали. Проте буде поштовхом для відновлення авіасполучення.
І не треба зараз піднімати ґвалт про коронакризу. Вона мине, як і всі тимчасові явища. А розбудовувати державу потрібно вже сьогодні, плануючи та впроваджуючи.