12 січня відбулося засідання Ради Росія-НАТО. За підсумками Генсекретар НАТО Столтенберг, представник США у переговорах Шерман та заступник глави МЗС Росії Грушко провели прес-конференції.
Істотне скорочення комунікації лінією Росія-НАТО відбулося після агресії РФ стосовно України у 2014 році. Засідання Ради Росія-НАТО не проходили з 2019 року. З листопада 2021 року Росія закрила представництво в НАТО та відкликала акредитацію бюро НАТО в Росії.
Участь у засіданні Ради Росія-НАТО взяли представники РФ та 30 держав – членів НАТО. Росію представляли заступник міністра закордонних справ Росії Грушко та заступник міністра оборони Фомін. США – заступник держсекретаря Шерман. Переговори тривали понад чотири години замість запланованих трьох.
Представники України в переговорах не брали участі, хоча питання України було одним із головних та його обговорення тривало понад 1,5 години. Напередодні відбулася зустріч Україна-НАТО, де сторони "звірили годинник" та підтвердили позицію щодо того, що приймати остаточні рішення без України не будуть.
Генсек НАТО Столтенберг чітко назвав сфери, в яких НАТО готове до діалогу з Росією: зменшення космічних загроз, контроль за ядерним озброєнням, договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Про основні принципи Альянсу та європейської безпеки НАТО вести дискусію не готове. Обов'язковою умовою продовження переговорів буде деескалація на українсько-російському кордоні та в Україні, зміна загрозливої риторики РФ. НАТО, як і раніше, допомагатиме Україні і у разі наступу РФ реагуватиме. А вирішувати, чи Україна буде членом НАТО, будуть виключно країни – члени НАТО і Київ.
Позицію Столтенберга повністю поділила представник США у переговорах Шерман. Більше того, у своїх висловлюваннях Шерман була радикальнішою, ніж кількома днями раніше в Женеві. Вона фактично заявила, що Росію ставлять перед вибором – "деескалація чи конфронтація із наслідками".
Представник РФ спілкувався з пресою більше години і вкотре наголосив на безальтернативності пропозицій РФ. За його словами, РФ не готова відходити від наданих у проєкті договору умов та ключовим питанням для РФ залишається зупинка просування НАТО на Схід, тобто відмова у членстві Україні та відмова від політики "відкритих дверей".
Деескалація на кордоні України з Росією є найважливішим елементом стабілізації ситуації в регіоні. Добре, що сторони готові сідати за стіл переговорів та шукати компромісу. І хоча цей шлях важкий, але він – єдино можливий. А щодо зовнішньополітичного курсу нашої країни, то я хочу наголосити, що останнє слово у цьому питанні виключно за громадянами України.