І якщо до його вирішення приєднаються не політики, а лінгвісти, це питання допоможе нам ще й відкрити мовний фронт на цій війні, де ми точно переможемо.
Тому спочатку я хочу запропонувати розглянути лінгвістичну гіпотезу. Її основні тези:
- Російської мови не існує. Вона припинила існування в 1917 році, одночасно з ятями, єрами та розпадом імперії.
- Радянський Союз говорив радянською мовою, коріння якої більше належить до бюрократичних канцеляризмів і "шершавого языка плаката", ніж до живої мови. Це була штучна мова типу есперанто, народжена в голові багаторічного емігранта Леніна – переказ кирилицею німецького мислення. За роки існування СРСР штучно створена мова перетворилася на повноцінне лінгва франко імперії. Робота Сталіна "Марксизм та питання мовознавства" була написана в 1950 році тільки для того, щоб перейменувати цю штучну радянську мову на російську.
- Радянська російська мова завжди функціонувала, зважаючи на географічні особливості. В Україні вона інакша, ніж у Грузії чи Московському регіоні. Після розпаду СРСР розпалася і мова, і коректніша назва того, на чому продовжує тут говорити частина наших співгромадян, – східноукраїнська мова.
Політичну гіпотезу до реалізації після лінгвістичної експертизи пропоную таку:
- Ми перейменовуємо "російську мову" у всіх офіційних документах України на "східноукраїнську мову".
- Ми домагаємося міжнародного визнання цього перейменування, що, наприклад, має привести до зміни клавіатурних розкладок – не rus, а eu, тобто Еastern Ukrainian.
- Ми не знаємо, як росіяни назвуть свою мову, але розкладка клавіатури rus, поки вони з цим не визначаться, має містити в собі і яті, і ери. Саме з ними й писали всі класики, з якими вони так носяться.
Додам з особистого: фразу "остаточне вирішення питань мовознавства" Пушкін просто не зрозумів би, на відміну від кожного, хто щойно її прочитав. І будь-який філолог знає, що те, що я написав, – правда. Просто вголос про це важко сказати. Як і двом нині покійним російським професорам філологічного факультету, на якому я навчався двадцять років тому. Але вони мені це й сказали.
Інші блоги автора: