У 2021 році українська металургія пережила стрес через дефіцит брухту. Ситуація була настільки серйозною, що загрожувала масштабною кризою не лише галузі, а й усієї економіки. Найгіршого сценарію вдалося уникнути після введення нового експортного мита на брухт у розмірі 180 євро/т. На думку експертів, це рішення стало компромісним між металургами та заготівельниками брухту, оскільки альтернативою було запровадження мораторію на експорт брухту до кінця 2023 року, на якому наполягали металургійні компанії. Втім, навіть після запровадження нового мита серед заготівельників брухту залишилося чимало тих, хто вважає це рішення несправедливим.
Здавалося, дефіцит металобрухту для меткомбінатів залишився у минулому. Але залишилася проблема функціонування ринку брухту. Сьогодні його первинний сегмент практично перебуває у тіні, незважаючи на те, що парламент ухвалив закон про детінізацію ринку брухту. У тому, щоб цей закон запрацював, зацікавлені як металургійні підприємства, так і компанії, що займаються заготівлею брухту. Але на шляху імплементації закону став уряд, який ще рік тому мав прийняти потрібні підзаконні нормативно-правові акти, але не впорався із цим завданням. В результаті склалася неоднозначна ситуація: закон набув чинності більше року тому, але й досі не працює на 100%.
В Україні майже 30 років діяло законодавство, за яким легальна заготівля брухту була практично нереальна. Це унеможливило залучення інвестицій у галузь, зокрема інвестицій металургійних компаній, і навіть інтеграцію брухтозаготівельників і металургів. Закон про детінізацію ринку брухту передбачає створення реєстру операторів брухту. Сьогодні у реєстрі налічується близько 900 компаній. На думку Мінстратегпрому, включення до реєстру є єдиним доказом легальності роботи заготівельників брухту. Але сам реєстр не можна вважати легальним доти, доки його не буде зареєстровано на "Порталі відкритих даних" України.
Невирішеними залишаються проблеми з відеофіксацією, яка була обов'язково введена в законі про детінізацію ринку брухту. У чинному законодавстві залишається неврегульованим питання щодо умов зберігання відеозаписів на приймальних пунктах металобрухту. Крім того, учасникам ринку не зрозумілі критерії відеофіксації приймання металобрухту та ступеня відповідальності у разі, якщо такий запис відсутній. До кінця не врегульованими залишаються питання щодо прийому металобрухту у фізосіб: Кабмін досі не затвердив форму квитанції – первинного фінансового документа.
Очевидно, що уряду слід прискорити ухвалення всіх потрібних нормативно-правових актів, щоб забезпечити реальну детінізацію ринку металобрухту. Враховуючи темпи декарбонізації, що наростають з кожним днем, брухт стає для України стратегічно важливою сировиною. Тому виконання наших міжнародних зобов'язань щодо зниження викидів СО2 залежатиме у тому числі від того, наскільки надійно металургія буде забезпечена брухтом. Металурги та брухтозаготівельники сподіваються, що у 2022 році закон про детінізацію ринку брухту запрацює на повну силу.