В Україні запрацював ринок землі. Тепер українці можуть офіційно продавати свої ділянки. Раніше – виключно здавати в оренду.
Два важливих аспекти.
Перший: продаж землі іноземцям. Питання традиційно повисло у повітрі. Вважаю, без референдуму тут не обійтися. Обіцяли – виконуйте.
Другий момент: назвати повноцінним ринок землі в нинішньому вигляді можна лише з великою натяжкою.
У перші шість днів після запуску українці оформили трохи більше 300 угод. Уряд очікував ажіотаж – отримав недовіру і прогнозоване вичікування. Людей турбує, в насамперед, вкрай низька вартість землі. Ніхто не хоче продавати за безцінь.
Крім того, незрозуміло, як з відкриттям ринку держава збирається виконувати норму закону про ті самі безкоштовні два гектари, на які мають право всі без винятку українці. Хоча, з огляду на те, що Кабмін ще у квітні вніс до Ради законопроєкт про скасування цього права, сподіватися особливо нема на що.
Проблема рейдерства. Мін'юст ще в минулому році підготував рекомендації, як уберегтися від рейдерських зазіхань. Проте, з огляду на специфіку правового поля, у людей залишаються побоювання – ніхто не хоче продавати землю за заниженими цінами, під тиском і погрозами. Правоохоронна система повинна реагувати негайно.
Є і суто технічні моменти. Наприклад, не всі нотаріуси підключені до системи Геокадастр. Крім того, за новими правилами нотаріуси повинні перевіряти за спецпроцедурою всіх покупців. Навіть тих, хто купує невелику ділянку. Від людей вимагають доводити походження своїх грошей, збираючи різноманітні довідки. Тобто, замість того, щоб спростити процедуру, її ускладнюють.
За фактом, вже через тиждень після запуску ринку землі, ми починаємо "гасити пожежу" вад і дефектів земельного законодавства. Але ж про всі ці проблеми говорилося ще на етапі прийняття законопроекту. Обіцяли виправити – виправляйте.