Гелікоптери аеромедичної евакуації Єдиної авіасистеми МВС вже врятували три життя. Врятовано двох літніх жінок із тяжкими хворобами та одного чоловіка, що ледь не загинув у ДТП.
Здавалося б, суспільство має з полегшенням видихнути. Адже система порятунку людей і внутрішня безпека поступово сягають певних здобутків. А натомість все частіше чую про якусь чергову зраду, про відмивання коштів (На чому? На порятунку життів?), про якийсь зайвий піар, тощо.
Давайте розберемося, друзі, що тут до чого.
Почну з крайнього. А саме з піару.
Не знаю, коли і чому це запозичене слово, що прийшло до нас від абревіатури "public relations" – PR, стали носити негативну ознаку емоційності. Адже по суті – це зв’язки з громадськістю, або ж повідомлення суспільству про важливі та необхідні речі, нововведення, структурні зміни, тощо, що впливають на суспільне життя та мають вагу для розвитку суспільства. І якщо взяти конкретно Єдину авіасистему МВС та новостворену службу аеромедичної евакуації, то це те, що вже сьогодні змінює наше життя. Адже кожна людина отримує шанс, надію на те, що у найкритичніші хвилини можна буде розраховувати на допомогу та порятунок життя. Звісно, не всім, не скрізь. Але ж такий шанс є! І саме для цього створювалася ця служба.
Звісно, дехто скаже, мовляв, лікарі сотень бригад "швидкої", у лікарнях екстреної медицини, бійці ДСНС – рятують щодня десятки життів, і про це ніхто не кричить. Так даремно! Про це треба розповідати, про героїзм, про звитягу, про роботу тих, хто рятує життя. І це питання не до авіації, а до ЗМІ. Тому винесемо його за дужки.
Отже, з піаром розібралися.
Тепер другий пункт, а точніше питання, які мені почали задавати. Вони приблизно однакового змісту. Мовляв, а хто визначає, кого, коли і куди треба доставляти, хто з пацієнтів чи постраждалих потребує на це більше, ніж інший?
Відповісти детально на це питання я не можу. З тієї причини, що я не медик. І як визначити ступінь критичності для допомоги – я не знаю. Але я знаю інше. Бригади пілотів гелікоптерів аеромедичної евакуації чергують 24/7. І у разі виникнення будь-якої потреби у будь-який час (за умов погоди, що придатна для польотів) виконають свою роботу. І це будуть не якісь там умовні пілоти, а фахівці найвищої кваліфікації конкретних авіапідрозділів МВС.
На питання про буцімто відмивання коштів і подібних – я не хочу звертати увагу взагалі, як на ті, що не мають сенсу. А тим, хто не заспокоюється, просто поясню: відмивання коштів на користь когось – це коли у схемі купівлі-продажу існує якась третя структура. Де ця структура у схемі порятунку життя людей шляхом транспортування до лікарні – я навіть уявити не можу. Та й безглуздо все це.
Хочу повернутися до тези про спосіб порятунку життя людей. Серед безлічі питань, зокрема, мені ставлять і таки, на кшталт, а чи не дорого це коштує бюджетові – возити гелікоптерами хворих до лікарень.
Зазвичай на такі питання я відповідаю зустрічним: "А скільки б ви заплатили, аби врятувати свою дитину чи матір або батька?"
Люди замислюються, а я продовжую, що питання ціни людського життя не має вираження у грошовому еквіваленті. А розмірковувати над подібним – то взагалі неподобство. Адже кожна людина, не залежно від віку та статі, має право на порятунок свого життя. І саме захист цього права та його реалізація лежить в основі моральних засад служби аеромедичної евакуації МВС.
Додам ще декілька рядків про самі гелікоптери, що вже задіяні та ще будуть задіяні у роботі служби.
Це гелікоптери трьох типів Airbus Helicopters: Н145, Н225 Super Puma та Н125. Кожен може знайти про них багато чого цікавого – інформація є у вільному доступі.
Але я підкреслю те, що напевно не кожен побачить: ці гелікоптери – цивільні та використовуються здебільшого саме у таких службах, як аеромедична евакуація та служби порятунку. Тобто висновок простий: машини, що стоять на озброєння Єдиної авіасистеми МВС – це виключно профільні гелікоптери, а не перероблені з якихось інших систем. А це означає що ці гелікоптери від початку створені для безпекових потреб та реалізації завдань з порятунку людей.
Що ж стосовно пілотів, то нагадаю, що в Кременчуцькому льотному коледжі вже триває підготовка фахівців саме для керування такими гелікоптерами.
Тому, друзі, хочу вас запевнити: поява підрозділів аеромедичної евакуації в системі МВС – це вже не те, що потреба, це необхідність, що існує не одне десятиліття.