Проект з перетворення об’єкту "Укриття" у Чорнобилі на екологічно безпечну систему розпочався ще 1993-го. Тоді країни "Великої сімки" ініціювали створення Рахунку ядерної безпеки (РЯБ) під управлінням ЄБРР. Донорами стали ЄС та ще 17 країн світу. 2006-го до них приєдналася й Україна.
У листопаді 1996-го підписано Угоду про грант між ЄБРР та Урядом України. Відтоді процес став динамічнішим. 2000-го донори Рахунку ядерної безпеки погодилися фінансувати спорудження в Україні двох об’єктів, пов’язаних із виведенням ЧАЕС з експлуатації, – заводу з переробки рідких радіоактивних відходів та сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). Другий об’єкт призначено для зберігання відходів енергоблоків ЧАЕС та відпрацьованого палива з іншого сховища (СВЯП-1).
Україна, що важливо, ніколи не виступала серед світової спільноти прохачем чи бідним родичем. Ядерну безпеку, свою та світову, ми фінансуємо на рівних із багатьма країнами Європи. У 2006-2013 рр. держава внесла до Рахунку ядерної безпеки 13,02 млн євро. З 2014-го Україна не могла сплачувати заявлені 3,58 млн євро. Але у березні 2016-го від імені України я підписав угоду з ЄБРР про внесок України. Таким чином, внесок нашої держави до РЯБ склав 16,6 млн євро.
У липні 2015-го ЄБРР поінформувава "Велику сімку" та інших донорів про необхідність ліквідувати дефіцит коштів на будівництво СВЯП-2 обсягом 105 млн євро. Ця нестача коштів була критичною і могла зупинити процес перетворення об’єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему.
11 грудня 2015 року на Асамблеї донорів від імені "Великої сімки" заявлено про необхідність виділення додаткового фінансування для покриття дефіциту фінансування добудови СВЯП-2. Тоді ж було запропоновано провести у квітні 2016-го донорську конференцію.
3 лютого 2016-го ЄБРР повідомив про засідання Асамблеї донорів РЯБ, що відбудеться 25 квітня у Києві. Україна, як господар, та Японія – головуюча у "Великій сімці" модеруватимуть на форумі. Там буде оголошено про додаткові внески для ліквідації платіжного дефіциту. Наразі зарано казати про загальні обсяги залученого зовнішнього фінансування. Але точно відомо, що внесок України складе 1,4 млн євро. Маємо підстави сподіватися, що дефіцит буде перекрито або принаймні радикально скорочено.
У будь-якому випадку квітневе засідання Асамблеї стане історичним для України і світу. Воно наближає Україну і світ до остаточного перетворення ЧАЕС на екологічно безпечний об’єкт. Фактично усі ключові об’єкти на станції – на фінальній стадії будівництва. Спорудження нового "Укриття" над четвертим енергоблоком та будівництво СВЯП-2 завершимо до кінця року. До того часу маємо надійно накрити ушкоджений катастрофою енергоблок. Після випробувань, вже у 2017-му, ці та інші об’єкти введемо в експлуатацію. Відтак, цього року завершимо фазу виведення ЧАЕС з експлуатації і розпочнемо етап остаточного її закриття і консервації.
Таким чином за 30 років після найстрашнішої світової ядерної катастрофи ми зусиллями світової спільноти, разом із нашими партнерами, перегорнемо трагічну сторінку Чорнобиля, як техногенно небезпечного об’єкту світового масштабу. Після цього мусимо змінити трагічну парадигму Чорнобиля. Визначити новий його формат розвитку.
Я бачу Чорнобиль унікальним світовим центром наукових інновацій та експериментів, єдиним у світі майданчиком для вивчення та дослідження природних процесів та трансформацій. Це – реальні завдання. Наше покоління зобов’язане змінити трагічну парадигму Чорнобиля, відкрити Україні й світу його нові можливості та перспективи.