Сьогодні є не дуже весела нагода поговорити про речі, які підняли рівень певної проблематики на найвищий щабель. Мова про вибух у столичній багатоповерхівці на Позняках, внаслідок якого загинули та травмовані люди. Та про негоду на заході України, внаслідок якої люди опинилися заблокованими у важкодоступних місцях.
Якщо говорити про вибух будинку, то, звісно, людська природа така, що нам завжди було цікаво подивитися на наслідки трагедії з усіх боків, а ще краще – з висоти пташиного польоту. Сьогодні це можливо – і в пошуку Гугла кожен може знайти відео, зняте з дрона над пошкодженою багатоповерхівкою. Чий то був дрон? Хто знімав? Навіщо? Ну, можливо, щоб дечим допомогти рятувальникам… Але, як на мене, то швидше за все для того, щоб опублікувалти відео в мережі, зібрати "лайки та фоловерів". Я, звісно, можу помилятися, проте з існуючого відео навряд чи можна зрозуміти, що воно допомагає рятувальникам.
"Що тут такого?" – спитаєте ви. Та, звісно, нічого. Але! Постає резонне питання: Чому ДСНС не використовує дрони для пошуку та порятунку людей, котрі могли опинитися під завалами? Не навпомацки, вгадуючи – впаде стіна чи ні, є там хтось чи немає, а конкретно, точково – використати дрони, мінікоптери зі спецапаратурою, яка визначає теплове випромінювання, міцність конструкціях, 3D відображення, тощо.
Сьогодні не буду довго та багато розказувати про те, наскільки БПЛА зі спецтехнікою та спецможливостями допомогли би у пошуково-рятувальних роботах. Чому цього немає сьогодні – питання інше. Я скажу, що незабаром все це буде: і дрони на озброєнні поліції та рятувальників, і оператори БПЛА, котрі вмітимуть виконувати саме ті завдання, які треба, а не просто фільмувати згори, як виглядають руїни.
А про негоду в передгір’ї навіть вже й говорити інколи втомлююся. Звісно, є авіапідрозділи МВС. І, наприклад, завантажили на гелікоптер ДСНС України "Airbus Helicopters Н225" понад дві тони продуктів харчування для мешканців району, з котрими через негоду відсутнє транспортне сполучення, та доправили. А звідкись евакуювали, а ще кудись – засоби першої допомоги чи обладнання для технічних потреб рятувальників. І це нормальна практика.
Але для того, щоб знати, куди саме летіти, не навмання, де шукати людей, котрі потерпають та потребують допомоги – не "ганятимеш", перепрошую на слові, важкий гелікоптер туди-сюди. Та й виявити людину важко на тій швидкості та в умовах, в яких використовуються такі гелікоптери. А от дрони – то зовсім інше. Знову ж таки – спецобладнання з "тепловізуалізацією", датчиками руху, звукочутливими сенсорами, налаштованими саме на звуки, які може видавати людський голос….
Фантастика? Та де там! У багатьох країнах у місцевостях, де люди мешкають в умовах постійного ймовірного стихійного лиха, такі дрони та спецобладнання – то звична річ. Звісно, є і в Америці регіони, де навіть мобільним інтернетом не користуються, бо там одне господарство на 50 миль навколо. Але й там спецслужби використовують безпілотні літальні комплекси для патрулювання та нагляду. А про порятунок – то й поготів.
Сьогодні, щоб виправити ситуацію, все робиться якомога швидко та якісно. Але якби це почало робитися 15 років тому, коли Україна почала заявляти про свої наміри приєднатися до європейського співтовариства, все було би набагато простіше і сьогодні краще.
Не маю наразі великого бажання копирсатися у всіляких бюджетних папірцях та шукати, куди пішли які кошти, ті, що можна було би використати для закупівля БПЛА та спецобладнання для них. Про підготовку операторів для безпілотників вже говорилося. Підготовка почалася і вона буде максимально якісною.
На завершення допису хотів би відповісти на питання, які вже передбачаю. Мовляв, це ж величезні гроші, де взяти? Тут на апарати ШВЛ немає, пандемія, в Україні ріст захворюваності, а ви зі своїми забавками.
Так от. Ні, друзі, і ще раз ні! Це не забавки. І використання БПЛА під час пандемії для моніторингу – це теж необхідність, що дає змогу в рази зменшити спалах захворюваності. А коли мова йде про пошуково-рятувальні операції… То невже життя людини не дорожче за будь-яку апаратуру? А якщо додати ризик життя для рятувальників, на який вони себе наражають, намагаючись обережно просуватися по руїнах, чи шукаючи людей в горах, де будь-якої миті потік селю може знищити все навкруги, – невже ці життя дешевші за обладнання? Питання риторичне.
До речі, щоб не закінчувати на сумній ноті. Скажу, що прикордонники Західного загону, саме там, де кордони проходять у важкодоступних місцях, вже мають і дрони, і фахових операторів БПЛА. І вони долучатимуться до необхідних пошуково-рятувальних робіт, якщо буде така потреба.