Фото AFP
У неділю мама сказала: "Завтра свято і вихідний... День Незалежності". І тут же додала: "А, це тепер не наше свято". Прикольний стан. Бути і не бути. Коли купив квиток, сів у потяг, а по ходу слідування поїзд поміняв маршрут. І хтось переводить стрілки і прискорює темп разом з тобою – здивованим пасажиром у вагоні. Чи то тебе забули, чи пора вистрибувати на ходу.
На ринку військові зі зброєю. Здивована старенька натрапила очима на кинджал на поясі бойовика і завмерла. А я – на кобуру. Навіщо на ринку зброя? У березні я бачила, як в маршрутку сідав хлопець у спортивному костюмі і з пістолетом поверх. Навіщо йому зброя в маршрутці поверх спортивного костюма? Запобігти теракту в громадському транспорті?
Знайома фельдшер сказала, що "батальйону розвідки" віддали наказ про готовність до бойових дій з 28 серпня. "Це точно?" – уточнюю я, покриваючись потом. "Точніше не буває", – каже моя знайома.
Подружка прислала смс-ку, що квитки в ляльковий театр брати не буде, тому що знайомі віщують швидкий початок бойових дій. Ми схожі на героїв реаліті-шоу, за якими он-лайн спостерігають глядачі. Ляльковий театр і війна йдуть в одному смисловому ряду. Після її повідомлення я поспішила заплатити за телефон, щоб, якщо що, не залишитися в боржниках. А свічки у мене запасені. І ручний насос ми встановили.
А ще я бачила щасливих людей, так-так, саме так. Це ті, хто переводив у готівку українську пенсію в місцевих банках. Знаєте, скільки у нас дають за тисячу російських рублів в пункті обміну валюти? 350 гривень. При тому, що офіційний курс 1:2.
Життя повне контрастів. На ринку старенька з дворнягою щодня просить милостиню. Ходить як на роботу кожен день, підстилаючи під дворнягу картон. І тут же володарі клинків і пістолів, перспектив і посад, та що там, світу в кишені.
Чула розмову: "Пішли в "ДНР". Я тут воював. Йогурти півроку потім їли, повний підвал намародерствував на "Карі". Труб наносив, буду альтанку будувати". "Не хочу. Прийдуть потім, не відмиєшся".
А сьогодні вже 28 серпня.