93% жителів Донецької і Луганської областей пережили "травму війни"

23 червня 2015, 19:40
Навіть у тих, хто не зіткнувся віч-на-віч з жахами війни, є серйозні проблеми з психологічним здоров'ям

Презентація Гуманітарної карти Донбасу. Фото: прес-центр.

Про це заявила Марина Шпікер, науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), під час круглого столу "Рік після початку конфлікту: Гуманітарна карта потреб мирних жителів Донбасу і блокування гуманітарної допомоги", ініційованого Штабом Рината Ахметова і "Допоможемо ТБ".

"93% опитаних жителів Донецької та Луганської області вказали, що з моменту початку конфлікту вони переживали потенційно травмуючу подію і / або відчувають симптоми, властиві для "травми війни" та інших психологічних розладів", – поділилася страшними цифрами Марина Шпікер з учасниками круглого столу.

Реклама

Соціологи обробили дані досліджень, проведених в червні 2015-го КМІС на замовлення Гуманітарного штабу Рината Ахметова і "Допоможемо ТВ", і отримали жахливу картину того, як війна калічить людські душі.

"81% опитаних в зоні бойових дій, визнав, що пережив подія, яка викликала сильний страх і відчуття безпорадності, а 45% переживали самі або були свідками того, як інші люди отримали важку травму через поранення або загинули", – оприлюднила статистику Шпікер .

Все це не могло не позначитися на душевному рівновазі мирних жителів Донбасу. 78% опитаних відчувають постійні проблеми зі сном, 71% не покидає гостре почуття тривоги, напруження і розгубленість. Люди живуть з постійним відчуттям безвиході і думають, що в майбутньому їх не очікує нічого хорошого. Нерідкі випадки, коли всі ці симптоми накладаються один на інший. Крім того, кожен десятий учасник опитування повідомив, що відчуває всі зазначені симптоми і переживав обидва типи травмуючих подій.

Реклама

Навіть у тих, хто не зіткнувся віч-на-віч з жахами війни, є серйозні проблеми з психологічним здоров'ям. Так, 40% опитаних визнали, що хоча вони і не отримали важкої травми, не опинялися в ситуації загрози смерті, все-одно відчувають сильний страх і відчуття безпорадності.

Частка ж тих, чия психіка поки ще витримує колосальні навантаження через війну незначна мала – всього 4% учасників дослідження.

При цьому, за словами наукового співробітника КМІС Дар'ї Пирогової, незважаючи на ситуацію, що склалася, багато з опитаних, як і раніше відмовляються від психологічної допомоги, вважаючи, що вона не важлива для них.

Реклама

"Вони вважають, що реально психологічні проблеми є в інших. А у них – ні. Потрібно прибирати стигматизацію, говорити про те, що не соромно звертатися до психологів. Навпаки, це нормально", – вважає Дарина Пирогова.

Незважаючи на те, що 19% знають про можливості отримати психологічну допомогу, яку надає Гуманітарний штаб Рината Ахметова, звертатися до фахівців люди не квапляться.

За словами Дар'я Касьянової, керівника напряму "Психологічна допомога дітям" Штабу Ахметова це пов'язано з тим, що культури надання психологічної допомоги та її отримання в Україні немає. "На жаль, українці несерйозно ставляться до свого здоров'я, у тому числі і до психологічних наслідків, які відбиваються на якості їх життя", – вважає Касьянова.

Результати дослідження підтвердили, що війна і процес переселення є кризовим станом для людини, і в цих умовах основними цілями є задоволення базових потреб – в їжі, безпеки та даху над головою. Сьогодні всі ці потреби жителів Донбасу не задоволені, тому й розуміння необхідності психологічної допомоги у них немає.

"Люди в останню чергу звертають увагу на такі проблеми, як порушення сну, тривожність, тому тільки через роботу з дітьми зараз ми можемо надати допомогу усій родині, – розповідає Дар'я Касьянова. – Важливо розуміння того факту, що травма війни має віддалені наслідки. Часто до нас звертаються люди через 4-5 місяців після обстрілу або травмуючої події. Тому Гуманітарний штаб Ріната Ахметова надає допомогу в містах по обидві лінії зіткнення – у Донецьку, Маріуполі, Макіївці, Єнакієве, Харцизьку та багатьох інших населених пунктах. На сьогоднішній день психологи-волонтери Штабу допомогли 16 тисячам дітей Донбасу. До кінця 2015 року ми плануємо надати психологічну допомогу близько 100 тисячам дітей Донбасу".

23 червня на круглому столі "Гуманітарна карта потреб Донбасу. Рік потому" КМІС представив результати дослідження, яке було проведено за замовленням Гуманітарного штабу Рината Ахметова і "Допоможемо ТВ" 2-14 червня 2015 року. Методом телефонного інтерв'ю (CATI) був опитаний 2101 респондентів у віці старше 18 років. В опитуванні взяли участь жителі 27 міст Донецької та Луганської областей. Дані дослідження відображені в інтерактивній Гуманітарній мапі ситуації та потреб Донецької та Луганської областей.