Донорів багато, але немає грошей, щоб їх всіх прийняти. Фото: yadonor.od.ua
Допомога донора, здає він кров чи її компоненти, щодня комусь рятує життя. А з доставкою в Одеський військовий госпіталь поранених бійців наявність достатніх запасів крові стала ще більш актуальною.
Соцмережі і форуми рясніють закликами: "Потрібна друга негативна! Терміново" або пропозиціями: "Четверта позитивна. Здам безоплатно". В організаціях, які займаються донорами в Одесі, кажуть: охочих здати кров достатньо, але на станціях переливання багатьох розвертають. "Сегодня" дізнавалася, чому і куди можна звернутися донорам у такому випадку.
На обласній станції переливання крові кажуть, що проблем у них немає. "Еритроцитної маси вистачає, із засобами також все гаразд", – запевнила нас чергова медсестра.
А організатор проекту "Донори життя" Дарина Чефан розповіла, що якщо донора не приймають на станції переливання, то здати кров можна у всіх великих лікарнях (залізничній, дитячій клінічній, обласній та в обласному медцентрі). Вже звідти кров передають в опіковий центр, лікарню водників та інші медустанови. При цьому нестачі донорів у місцевих станцій немає, тільки в коштах.
"Кров потрібна не тільки раковим хворим, але і тим, кому потрібна пересадка органів. А в лікарнях часто немає коштів, щоб прийняти донора. Адже, крім грошей на обладнання, пакети для крові та тест-системи, кожному донору зобов'язані після процедури видати 30 грн на харчування, за законом", – пояснює Дарія.
За її словами, часом у лікарнях виникають труднощі навіть з цими тридцятьма гривнями. "Держава повинна забезпечувати всім необхідним станції, але можливості допомогти всім – немає, і вони більш поблажливі до дітей. Адже хворіють і дорослі. Виходить, якщо крові вистачає солдатам, її не вистачає дітям", – зізнається співрозмовниця.
Крім того, є і корупційна складова, коли частина донорської крові перепродується, а хворі, які її так потребують, вмирають на руках у лікарів.
Одеситка Олена Манько координує донорів з 2007 року і за цей час встигла побачити багато народу. "Приходять багато волонтерів і просто успішних людей, але вони не афішують свій рід діяльності. Потім можна лише випадково дізнатися, що це був публічний або відомий чоловік. А одного разу, за моєї пам'яті, Юлія Тимошенко здавала в Одесі кров для хворих діток. Але це було більше схоже на політичний піар", – згадує наша співрозмовниця.
За словами Олени, базу донорів (400 осіб) вона зібрала не відразу, а почалося все з повідомлення на форумі. "Ми шукали рідкісну групу для дівчинки, а стали відгукуватися люди з іншими групами крові. Я зрозуміла, що втрачати їх не можна, адже вони готові допомогти, і до них можна буде звернутися у разі необхідності", – пояснює Олена. Тоді одеситка і завела блокнот, куди вносила дані та контакти потенційних донорів Одеси. З них регулярно здають кров 100-120 осіб, решта – з нагоди. Правда, тепер блокнот перетворився на масштабний електронний довідник.
"Сегодня" дізналася, що донори готові допомогти важкохворим дорослим, і пораненим кіборгам. "Один хлопець здає кров як і раніше, незважаючи на те, що вже десять місяців як мобілізувався. Коли він приїжджає на побивку і пропонує допомогу, я завжди нагадую, що треба від'їдатися, а він все одно приходить", – каже Олена.
Ми познайомилися із самовідданим донором. Виявилося, хлопець зараз несе службу на кордоні з Придністров'ям. "Потрібно пропагувати донорство. Адже є маса бордів із рекламою міської влади, чому б не зробити дошку із закликом допомагати дітям і пораненим бійцям?", – дивується Олександр Федоренко.
За словами хлопця, донорство не тільки безпечне, але ще й стимулює захисні сили організму, знижує ризик серцево-судинних захворювань, покращує обмін речовин і роботу печінки.