Село Піски біля Донецького аеропорту до цих пір є одним з найнебезпечніших місць в зоні бойових дій. На березі озера, ближче до зруйнованим терміналів, вже не залишилося місцевих. А от на іншій стороні – досі живуть мирні жителі. Це переважно люди похилого віку або інваліди, яких нікому і нікуди забрати, пише "ГромадськеТБ".
Бабусі Софії 76 років. У неї на руках два сина. Старший був поранений осколком, молодший – інвалід першої групи. Декілька разів на день у нього трапляються напади епілепсії. Чоловік майже не ходить. Бабуся Софія сама практично не бачить – осліпла після контузії через розрив міни. Їхній будинок на вулиці Миру абсолютно розбомблено.
Разом із синами бабуся Софія перебралася на інший берег озера – там хоч трохи спокійніше. Старенька ще й займається тваринами, які залишилися в Пісках без господарів. До неї прийшло 9 собак і кішок. У новому будинку півкімнати заставлено квітами, які принесли сусіди, які виїхали з Пісок.
Українські військові допомагають родині продуктами і приносять воду. Однак ліків, яких потребує вся сім'я, їм ніде і ні за що купити, бо пенсій ні бабуся, ні її син-інвалід не отримують вже рік.