Рік війни на Донбасі не тільки приніс руйнування і смерті, але і моторошний контраст. Поки пенсіонери та пересічні мешканці окупованих територій змушені затягнути пояси, бойовики живуть на широку ногу. Багато прихильників так званої "ДНР" зі зброєю в руках занадто буквально сприйняли слоган "Бери від життя все". Отримавши в руки зброю, автоматники дійсно почали брати все – те, чого у них не було. З літа минулого року в ужиток рядового донеччанина міцно увійшло слово "віджали".
"Віджати" автомобіль, "віджали" бізнес, "віджали" будинок, квартиру, майно – неважливо. Цей термін став застосовуватися у випадках банального грабежу мирних громадян озброєними людьми. Зараз в Донецьку всі прибуткові або респектабельні підприємства та заклади контролюються різними бандформуваннями. Приміром, на вході в магазин можна побачити своєрідну наклейку "Об'єкт охороняється козацтвом", а вже через дорогу, СТО охороняє "державна служба охорони ДНР".
Фото: Соцмережі
"Таке відчуття, що у нас все місто "віджали", – нарікає донеччанин Віктор. – Причому хто? Ті, хто раніше нічого не робили, а тільки заздрили тим, хто своєю працею заробляв копійчину. Ось у мене в під'їзді живе сім'я, ну, як і всі – не можна сказати, що погані люди. Випивали іноді, скандалили. Прості роботяги. А тепер що? Ходять всі важливі, він у камуфляжі, вона – в норковій шубі. Позашляховик у них дорогущий та номери на ньому – прапор "ДНР".
Не можна не згадати недавній випадок, про який і донині перешіптується весь Донецьк. У той час, коли пенсіонери і прості жителі фактично глодать, один з польових командирів бойовиків "Моторола" подарував на день народження своїй дружині новенький автомобіль. Своєю радістю дівчина поділилася в інтернеті, відразу ж сфотографувавши автомобіль. Олена запостила фотопідбірку, де крім новенького автомобіля опублікувала безліч букетів квітів і подарунків. "Спасибі за чудовий день народження. Це було незабутньо", – написала тоді в соцмережах дружина бойовика.
Фото: Соцмережі
Однак місцеві жителі розповідають, що це – далеко непоказовий приклад різкого збагачення бойовиків. Приміром, самопроголошений "губернатор Донецької області" Павло Губарєв, до того як вступив в "ДНР", працював Дідом Морозом на дитячих ранках. Однак тепер сім'я "губернатора" замість того, щоб жити в "успішній республіці", живе в Москві. Сам же Губарєв, хоч і відійшов на задній план, продовжує купатися в розкоші. Подібного прикладу слідують і ватажки "ДНР", які, не дивлячись на заяви з трибун, демонструють явне простим людям.
"Захарченко вічно заявляє, що він свій – свій хлопець, – розповідає донеччанин Олег. – А ви подивіться на його ескорт. Це ж суцільні "Лексуси" і "Тойоти" ціною по кількасот тисяч доларів. Харчуються вони лише у фешенебельних ресторанах, а живуть в пентхаусах. Якщо раніше я міг зустріти Лук'янченко або Седнєва (мер і начальник міліції Донецька. – Авт.) які прогулюються по бульвару Пушкіна, то зараз сита "народна" влада неймовірно далека від голодуючого народу".
Поки "нова еліта" ганяє на безномерних люксових іномарках, пенсіонери безуспішно штурмують банки, сподіваючись отримати свої пенсії. Кілька разів виснажених людей з черги забирали "швидкі" – у людей похилого віку відмовляло серце і стрибав тиск. Хтось із останніх сил пробує торгувати хоч чимось, щоб заробити копійку.
Фото: Соцмережі
"У нас в мікрорайоні Текстильник біля ринку коштує бабуся, яка продає тюльпани. Відразу видно – ростуть в неї в городі, вони такі непоказні, не голландські красені, але дуже зворушливі. Коштує один тюльпанчик три гривні! – розповіла мешканка мікрорайону Ірина Деряга. – На десятку, стало бути, три штуки. Купую через день. Просто так брати гроші бабуся відмовляється – горда".
У Донецьку розквітла стихійна торгівля, люди похилого віку винесли все, що можна продати. Старі книги, годинники, рамки, бувалі ковзани, кофтинки з люрексом, шахтарські каски, навіть грамплатівки. Щосили продають ордени та медалі. Старим просто нічого їсти.
"Я приїжджаю до діда з бабусею, і бачу, як важко їм, їхнім сусідам і друзям літнім. Вони ходять один до одного з продуктами, хто з чим, і готують на кілька людей. Вже ні в кого майже не залишилося живності – курей або качок, все зарубували на зиму і з'їли", – поділився донеччанин Юрій.
Втім, важко і молодим. Мирне населення Донецька скочується в нужду, досить подивитися на зовнішній вигляд. Рідко коли зустрінеш когось у новому взутті або дівчат на високих підборах. Найпоширеніший одяг – джинси і футболка з пайтою. Мало яскравих кольорів, красивого одягу. Як гриби після дощу з'являються комісійні магазини і знову відкриваються секонд-хенди, де постійно товпиться народ. Одяг вибирають не стільки красивий, скільки міцний, шкарпетки і не особливо кричущий. У наявності повернення приблизно в 60-70-ті роки минулого століття.
Фото: AFP
Також в Донецьку зусиллями небайдужих громадян стало більше соціальних їдалень і безкоштовних обідів. Люди приходять поїсти гарячого хоча б раз в день, нехай це навіть негустий супчик із пшона. Біля магазинів з дешевим хлібом постійні черги, автоцистерни з молоком у дворах збирають аншлаг, продаж картоплі з машин на 2 гривні дешевше, ніж скрізь, стає подією дня.
В ході не стільки російські рублі, скільки українські копійки. Здається, всі витрусили скарбнички – водії маршруток вже втомилися безцільно лаятися з пасажирами, які передають за проїзд три гривні по 25 копійок. У магазинах також мовчки приймають монети, хоча ще недавно рясніли грізними попередженнями "Більше 1 (2,3...) гривень дріб'язком не беремо!"