Боєць з Харкова створює патріотичні плакати

9 березня 2015, 07:10
Творить 52-річний молодший сержант в перервах між бойовими діями на Донбасі, щоб перевести дух і зарядити інших патріотизмом

Реклама

Айтішник з Харкова Юрій Нерослік, який зараз служить в 92-ій окремій механізованій бригаді, створив серію патріотичних плакатів про Україну і наших військових. Творить 52-річний молодший сержант в перервах між бойовими діями на Донбасі, щоб перевести дух і зарядити інших патріотизмом.

Як розповів "Сегодня" Юрій Нерослік, коли на сході України почалися військові дії, він не міг залишатися осторонь і влітку минулого року записався в добровольці. З собою чоловік узяв ноутбук і саме на Донбасі створив більшість своїх плакатів, хоча перші роботи Неросліка з'явилися в мережі ще під час протистоянь на столичному Майдані.

Зараз у колекції бійця вже більше тисячі робіт, над створенням яких він трудиться кожну вільну хвилину. Юрій Нерослік зізнається: така творчість допомагає йому справлятися зі стресом. "Плакат – моя зброя", – додає військовий. За словами Юрія, на створення однієї роботи, залежно від сюжету, може піти від декількох хвилин до цілого дня. "Теми плакатів народжуються з політичної та військової обстановки в країні. У мене виникає в голові сюжет, і я переношу його на графічне зображення", – розповідає Юрій Нерослік.

Реклама

За словами бійця, використовує він для цього різні графічні редактори, намагаючись дотримуватися однієї гами – кольорів українського прапора. "Але коли відбуваються фатальні події, буває, роблю плакати в чорно-білих кольорах", – говорить автор. Так, один з перших плакатів, зроблених на Донбасі, присвячений Іловайському котлу, де молодший сержант пройшов перше бойове хрещення. На плакаті боєць зобразив військових, разом з якими він вибирався з страшної пастки.

Харків'янин зізнається, що його творіння вже живуть власним життям: поширюються у соцмережах, є експонатами на двох столичних виставках і навіть можуть з'явитися на білбордах. Розмірковуючи про плани на майбутнє, Юрій, не замислюючись, називає дві речі: закінчити війну і повернутися додому. Проте військовий впевнений, що навіть у мирний час не припинить створювати патріотичні плакати, і сподівається, що на них буде зображена не лише війна, а й процвітаюча Україна. А ще Юрій мріє про персональну виставку, щоб за допомогою своїх плакатів розповісти світові про нашу країну, і натякає, що певні домовленості вже є в Штатах і Європі.