Вздовж всієї лінії зіткнення загострилася обстановка. Станицю Луганську на цьому тижні знову обстрілювали. Вогонь ведуть, в основному, по контрольно-пропускному пункту. У селищі залишаються тисячі мирних жителів. Чому люди ризикують і не покидають рідні домівки? І як вдається вижити під кулями?
Станиця Луганська. Мало хто не чув про це селище. З перших днів бойових дій місцеві жителі позбавлені сну й спокою. Тільки на цьому тижні Станицю обстрілювали майже щоночі.
Прописка є, але житла немає. Ще два роки тому цей будинок по вулиці Букаєва для когось був рідним. Сьогодні тут – руїни.
Таких будинків у Станиці – десятки. Вцілілі стіни – відновлювати не поспішають. Просто марно.
Олександр Шарапов без руху вже шістнадцять років. Пенсіонера підкосили хвороби – два інсульти і повний параліч. Через гангрену ампутували ногу. Доглядає за Олександром Володимировичем дружина. Катерина Василівна згадує страшне літо дві тисячі чотирнадцятого. Тоді в будинку вилетіли всі вікна.
На відновлення грошей немає. Цю зиму Шарапови пережили в холоді.
Постійні обстріли наводять жах на людей похилого віку. Але сховатися від куль – ніде.
У Шарапових накопичився борг за газ – дві з половиною тисячі. На їжу з пенсії залишається близько чотирьохсот гривень. Подружжя доїдають останні крихти хліба. Не померти з голоду допомагає віра і допомога небайдужих людей. Набори виживання штабу Ріната Ахметова Шараповим доставили додому. Залишити чоловіка-інваліда надовго Катерина Василівна не може.
Каші в наборі – основне, чим може харчуватися Олександр Володимирович.
Маленькій Риті з Волуйська поблизу Станиці Луганської – всього чотири місяці. Дівчинка росте під обстрілом. Багатодітна мама – Ольга сподівається, що скоро бойові дії припиняться, і діти зможуть спокійно жити. Сьогодні дівчаткам і хлопчикам доводиться особливо важко.
Оговтатися від такого буде складно, каже Ольга. Перед очима – картина декількох місяців повної ізоляції. Тоді у жителів Станиці Луганської та Волуйська не було доступу до їжі та медикаментів. Ольга згадує, як одинока старенька подолала понад 20-ть км у пошуках їжі і допомоги.
Цей пункт видачі допомоги Ріната Ахметова в Станиці рятує жителів усього Станично-Луганського району. За весь час бойових дій тут роздали двадцять вісім тисяч продуктових наборів.
"Не дарма люди збираються так рано, вони поспішають швидше отримати допомогу, тому що після обіду, ближче до вечора, починаються обстріли і люди ховаються по домівках, у бомбосховища. Залишається більша кількість людей, які тут живуть, яким нікуди їхати, яким нікуди було виїхати раніше, не можуть виїхати зараз з різних причин. Наше завдання – допомагати людям, які залишилися тут виживати", – говорить Євгенія Рзаєва, керівник напряму "Гуманітарна допомога" Штабу Ріната Ахметова.
За два роки тільки в Станиці Луганській населення зменшилося втричі. Однак у зоні конфлікту залишаються тисячі мирних жителів.
Люди в цих населених пунктах підтримують один одного. Щоразу, коли гуманітарну допомогу отримує семирічний Богдан, він хоче поділитися нею з іншими. Потребу чужих людей він сприймає як свою.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".