Багатії і губернатори: прогулянка по Куликівському узвозу в Харкові

8 жовтня 2016, 05:45
На колишній Губернаторській був притулок і жили професори

Куликівський узвіз. Фото: wikimapia.org

Початок забудови цієї невеликої вулиці відносять до XVIII століття. Разом з вулицею Дарвіна вона називалася Садово-Куликівською. Але 1888 року з південного краю вулиці оселився губернатор, після чого її частину почали називати Губернаторською, хоча офіційного перейменування не було. На спуску компактно розташувалося безліч губернських контор. У радянські роки тут увічнили революцію, а узвозом Куликівським вона стала нещодавно, в рамках декомунізації. Незважаючи на те що довжина спуску становить близько 400 м, на ньому збереглося багато пам'яток архітектури: будівля притулку для хлопчиків, колишні прибуткові будинки і особняки, в яких жили найбагатші люди не тільки Харкова, а всієї країни.

ВІД ПРИТУЛКУ ДЛЯ ХЛОПЧИКІВ ДО МЕДКОЛЕДЖУ

Реклама

Будівлю з червоної цегли під номером 3 1891-го звели як Олександрівський притулок для хлопчиків-сиріт, яких навчали різних спеціальностей. Спочатку тут утримували 25 вихованців, але незабаром їх кількість перевалила за сотню. Під час війни в будівлі знаходився госпіталь, а після звільнення міста почала працювати фельдшерсько-акушерська школа, пізніше перейменована на медучилище №1. Учні та викладачі власними силами відновлювали будівлю після війни. Зараз тут знаходиться найстаріший медколедж України.

В ДОМІ ВЕЛИКИХ ПРОМИСЛОВЦІВ ВЧАТЬ КРАВЦІВ

Реклама

Будинок під номером 7 належав великому промисловцеві, підприємцю Російської імперії Миколі фон-Дітмару. Учень Дмитра Менделєєва заснував в нашому місті механічну майстерню, яка через багато років перетворилася на машинобудівний завод "Світло шахтаря". Підприємства фон-Дітмара спеціалізувалися на виробництві обладнання для гірничодобувної та металургійної промисловості. Зараз в будинку фон-Дітмара розташовується Міжнародний інститут моди і дизайну.

В ДОМІ БАГАТІЇВ ЗБИРАЄТЬСЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЯ

Реклама

За деякими даними, будинок №10 належав одній з найбагатших родин Російської імперії Рубінштейн. Тут виросла знаменита балерина і актриса, яка підкорила Париж, Іда Рубінштейн. Її дід Рувим заснував перший в місті банкірський дім "Рубінштейн і сини", батько Лев і дядько Адольф займалися крупнооптовою торгівлею, володіли чотирма банками, трьома цукровими заводами і пивзаводом. Родина витрачала великі суми на благодійність, а їхній будинок завжди був сповнений представниками міської інтелігенції.

ГУБЕРНСЬКА КРЕСЛЯРСЬКА ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ МУЗЕЙ

Будинок №12 збудували для князів Ширинських-Шахматових. Наприкінці XIX століття вони продали його дружині колезького секретаря Воскресенській, у якій будівлю орендували для губернського управління. У багато оброблених приміщеннях розташовувалися креслярська, земельна і лісова управи. У народі будинок називали губернаторським, хоча насправді будинок губернатора знаходився на протилежному боці вулиці. Зараз будівля належить Національному університету міського господарства імені Бекетова. У залах з вітражами, колонами і ліпниною працює музей історії вузу.

ОРЕНДА ДЛЯ ЧИНОВНИКІВ І ГУБЕРНАТОР-КНЯЗЬ

У будинку №13 знаходилася канцелярія губернатора, а поруч і його будинок. За даними довідника "Весь Харків", 1914-го губернатором Харківської губернії був Митрофан Катеренич, а 1916-го – князь Микола Оболенський. Штат його канцелярії складався з десяти чоловік: керуючого, статського радника, старших і молодших помічників і чиновників особливих доручень. Оболенський був передостаннім харківським губернатором перед падінням монархії. Керував він регіоном всього півроку, але саме за роботу в Харкові отримав чин дійсного статського радника. Цікаво, що в ті часи у вищих чиновників і канцелярії не було власних приміщень, управлінців розміщували в орендованих приватних будинках. Пізніше колишня будівля канцелярії надбудували, зараз воно житлове. А чи зберігся будинок, де жив губернатор, – достеменно не відомо.

ЖІНКИ-СТАТУЇ НА ФАСАДІ УНІВЕРСИТЕТУ

Гуляючи узвозом, неможливо пройти повз красивий будинок №16, фасад якого прикрашають каріатиди (статуї жінок, що замінювали колони або пілястри), медальйони з головами античних героїв та інші декоративні деталі. Раніше це був житловий будинок, яким володіла дружина колезького секретаря Олімпіада Воскресенська. Квартири тут знімали професора і чиновники. А за радянських часів колишні апартаменти зайняли студенти, зараз тут розташовується Національний університет міського господарства імені Бекетова.