Будні українських полярників: Білл Гейтс, концерти і лазня

У 15 000 кілометрах на південь від Харкова знаходиться українська антарктична станція "Академік Вернадський". Круглий рік в суворих погодних умовах наші вчені досліджують найпівденніший материк планети. Один з них – 44-річний співробітник харківського радіоастрономічного інституту Богдан Гаврилюк, який за останні 15 років шість разів пізнав усі тяготи і злигодні полярної зими. Зараз він готується провести сьомий рік в холодній Антарктиці, куди відправиться вже в березні.

У своїй першій експедиції, в 2002-му, тоді ще інженер заводу ім. Малишева, виявився за збігом обставин. Перша співбесіда в столичному Антарктичному центрі не склалася, але хтось з кандидатів в останню мить вибув, і тоді згадали про Гаврилюка. "Медкомісію і психологічний відбір пройшов. Це досить складна процедура, але наскільки ти готовий, все одно покаже перша "зимівля"- десь на сьомий місяць люди починають там змінюватися, хтось стає апатичним і починає сумувати за домівкою, у кого- то "зносить дах", – розповідає Богдан.

Крім психологічних випробувань, організму доводиться звикати до складного клімату і частих холодних вітрів, та й двогодинний світловий день не подарунок. За роки зимівлі Богдан зривався в крижану воду під час розвантаження корабля, а одного разу дивом не впав з 25-метрової кручі під час сильної заметілі.

Харків'янин, як і багато полярників, міркує трохи філософськи. Для кожного з 12 членів експедиції бути на станції – значить представляти нашу країну в світовому співтоваристві. "У нас з'являються судна з людьми з різних куточків планети, в тому числі відомі, і я вважаю своєю місією розповідати їм про Україну, про те, що у нас насправді відбувається. Років вісім тому до нас приїхав Білл Гейтс на яхті разом з сім'єю. Влаштували йому екскурсію по станції, показали обладнання і нашу програму і, до речі, я приємно здивувався, наскільки це проста людина. Так, коли він роззувся, на п'яті в'язаного носка виднілася невелика дірочка, і нічого, нормально", – згадує полярник.

Дозвілля у полярників своєрідне. Богдан Гаврилюк частенько бере в руки гітару і влаштовує концерти. Можна витоптати невелику галявину і пограти в футбол, хоч у важких комбінезонах бігати і складно. Багато уваги там приділяють традиціям: 22 червня полярники влаштовують другий Новий рік, і в цей день всі без винятку жителі материка шлють один одному привітання, адже найкоротший в році день позаду.

"Незалежно від погоди кожен повинен в цей день зануритися в воду, обов'язково з краваткою на шиї. Так повелося ще з тих часів, коли станція належала британцям. Від них ми успадкували і обов'язкову святкову вечерю по суботах, коли одягаємо костюми, як джентльмени", – ділиться Богдан.

Ще один хороший спосіб відволіктися – спостерігати за місцевими тваринами. Прямо біля станції з листопада по квітень часті гості – численні пінгвіни, тюлені, морські котики та інші мешканці крайнього півдня. До всього іншого, наш співрозмовник ще й на всі руки майстер, під час експедицій він з колегою спорудив лазню і відреставрував стовп з вказівниками напрямків.

Після повернення із зимівлі Богдан зустрічається з рідними, а потім вирушає ближче до теплого моря.