На витрати капітального характеру в цьому році витратять на 83 млн грн більше, ніж у попередньому. Фото: vk.com
Учорашня сесія Одеської міськради запам'яталася невеликим мітингом за повернення аеропорту місту та прийняттям нового бюджету розвитку, основний акцент в якому зроблено на продовження фінансування програм і проектів, розпочатих раніше. "Сегодня" дізналася, куди і скільки грошей чиновники пропонують витратити.
На витрати капітального характеру в цьому році витратять на 83 млн грн більше, ніж у попередньому. "Через складну економічну та політичну ситуацію починати робити щось нове недоцільно, тому в пріоритеті бюджету – споруджувані об'єкти, які мають бути закінчені до кінця року", – заявила на сесії начальник департаменту фінансів міськради Світлана Бедрега.
Найвитратнішим виявилося управління капітального будівництва, якому виділили 109,12 млн грн, з яких 26,5 млн – на будівництво дитячої поліклініки на житломасиві Котовського (її, до речі, збиралися добудувати ще у 2014-му), 16 млн – на реконструкцію Міської клінічної інфекційної лікарні, 11,83 млн і 11 млн – на проектування і реконструкцію ділянок автодороги по вулицях Академіка Сахарова і Марсельської відповідно. Також 0,15 млн грн планують віддати на реконструкцію Потьомкінських сходів, 0,1 млн – на ремонт приміщення Всесвітнього клубу одеситів, а фасади і дахи історичної частини міста оновлять за 5 млн грн.
Друге місце по витратності зайняло управління міського господарства (44,2 млн грн – на ремонт вуличного освітлення, житлового фонду, ліфтів і покупку техніки для КП "Міські дороги"), а третє (17,36 млн) і четверте (10,17 млн) – департаменти охорони здоров'я та освіти і науки відповідно. За 1 млн грн чиновники зміцнять катакомби. Ще стільки ж віддадуть службі у справах дітей на різні ремонтні роботи.
На думку економіста Миколи Шутова, при формуванні бюджету розвитку важливо враховувати не тільки витрати, але й прибутки, які повинні забезпечити легалізацію зарплат, надходження від акцій, оренди комунальної власності та роботи парковок. "Місто має перетворитися в суб'єкт заробляння грошей, щоб спецфонд наповнювався і було що витрачати на ремонти і будівництво", – пояснив експерт і зазначив, що надходження від аеропорту колись також наповнювали спецфонд, але зараз місто чомусь відмовляється від подібних джерел, наприклад, продає приватникам свої об'єкти, а не укладає з ними договір оренди на 5-10 років.
"А закладати відкат у суми, відведені на будівництво, – це звичайна справа, існують відпрацьовані схеми, адже ніхто не знає, скільки коштуватиме та чи інша споруда", – поділився Шутов.