У Дніпропетровську згадали рік, що минає. Фото: А. Нікітін
В Україні проводжають найважчий рік у новітній історії країни. Молоді дніпропетровці згадали про ключові, на їхній погляд, події року, що минає.
Серафима Резніченко, держслужбовець
1. Цей рік був дуже сумбурним. Він став роком розбрату, незгоди, втрат друзів, роком розривів відносин, я навіть не кажу про більший розрив. Дуже хотілося б зустріти Новий рік у стані внутрішнього миру. Саме внутрішній мир може стати запорукою миру в принципі.
2. Ice Bucket Challenge. Благодійна акція, присвячена боротьбі з боковим аміотрофічним склерозом, перетворилася на глобальний тренд. В Україні ж акцію обливань холодною водою пов'язали з громадським рухом допомоги армії на фронті: кожен з тих, кого "позначили" в соцмережах, повинен був облитися і перерахувати гроші на потреби армії або поранених. Не бачу нічого спільного між першим і другим.
3. Майдан. Цей рік увійшов до страшного списку історії, що ясно показує, що слово "мир" – дуже тендітне. Шкода, що в Києві підсумки 2014 року не підбивають. По-перше, подій було стільки, що спогади займуть не одну годину. По-друге, багато згадувати неприємно і навіть боляче. Українці намагаються згадувати приємні моменти. І прагнуть зазирнути вперед, у майбутнє. З надією, звичайно, але частіше – з тривогою.
Ось такий видався рік – насичений на емоції, переживання і все інше, що називається життям.
Валерія Лавренко, доцент, кандидат наук
1. Запам'яталося, як зустріла Новий 2014-й рік на Майдані з друзями, тоді як ніколи до цього відчувала національну єдність, хотілося жити, думати, відчувати, робити відкриття".
2. Запам'ятався момент, коли я зрозуміла, що війна вже близько – це коли дізналася, що Паша Левчук (хлопець розбився на літаку ІЛ-76 над Луганськом). Нерозумно, боляче і несправедливо, коли твій колега і друг помирає через кілька днів після захисту кандидатської дисертації.
3. Низка звісток, що знайомі хлопці в зоні АТО – одружені і неодружені, ПТУшники і молоді вчені, "мажори" на машинах і ті, хто їздив на трамваї.
І це, мабуть, найяскравіші спогади за рік.
Станіслав Моїсеєнко, співробітник історичного музею
1. Втрата Криму, війна на Сході.
2. Девальвація гривні, падіння економіки країни.
3. Кардинальна зміна політичної системи і політичного життя держави.
На моїй свідомій пам'яті цей рік – найважчий у новітній історії України.