Захищають країну від російської агресії на Донбасі не тільки українці. Про це не говорять, але поруч з нашими хлопцями зі зброєю в руках воюють поляки, узбеки, навіть американці. А найбільше – грузин. Цей народ, на жаль, вже не раз відчував на собі віроломство колишнього старшого брата. І українці допомагали грузинам захищати свої території. Тому підтримати нашу країну для багатьох грузинів – справа честі. Але чи всі іноземці борються за ідею?
Велика кількість грузинської мови. Але це – підконтрольна Україні територія. За декілька кілометрів звідси – розташовані регулярні війська Федерації і підтримувані нею бойовики.
Допомогти нам протистояти російській агресії – одними з перших – зголосилися саме грузини. Вони вже давно відчули – яке це – бути сусідом непередбачуваної країни.
З початку АТО на самій лінії розмежування функціонує Грузинський національний легіон. Створив його Мамука Мамулашвілі.
Сьогодні його воїни знаходяться в найгарячіших точках Донбасу. Як інструктори, і як солдати.
Сам Мамука – стриманий і впевнений у собі боєць – вперше взяв зброю в руки ще підлітком.
У 1992 на батьківщині Мамуки почалася війна. Грузини і абхази, які жили довгі роки в одній країні, раптом почали її ділити. Росія відкрито допомагала військовою технікою Абхазії.
В одному з боїв, Мамуку разом з батьком – відомим генералом – взяли в полон.
Всіх жахів, які пережив у катівнях, Мамука воліє не згадувати. Але зламати його ворогові не вдалося. Сил надавав батько, який сидів у сусідній камері. До речі, з полону чоловік вийшов, схуднувши до 35 кілограмів.
Війна закінчилася, Грузія втратила контроль над частиною своєї території. А Мамука – вирішив стати дипломатом. Вірив, що словесні баталії – краще від автоматних черг.
Розбиратися – хто ворог, а хто друг, навчилися на полі бою. Грузинські вояки добре пам'ятають: у той час одними з перших прийшли до них на допомогу – українці.
Саме тому з початку війни в Україні вони приїхали на Донбас.
Грузинський національний легіон увійшов до складу двадцять п'ятого мотопіхотного батальйону "Київська Русь". Легально перебувати у складі ЗСУ іноземцям дозволяє указ, підписаний президентом влітку цього року.
Точної кількості іноземців у Генштабі не називають. Обмежуються цифрою – близько сотні. В цілях збереження їхньої ж безпеки. Оскільки в деяких державах легіонерів після повернення очікують суд і в'язниця.
І тим не менш, офіційний Тбілісі дистанціюється від військової допомоги Києву.
Експерти впевнені – Україна цілком може запозичити досвід створення іноземних легіонів у європейських країн.
Грузинський національний легіон – підрозділ нечисленний і самоорганізований. Потрапити сюди – не просто. І грошова мотивація – відсутня.
Зарплата у іноземного легіонера – як у звичайного контрактника.
Легіон з самого початку був заснований, укомплектований грузинськими офіцерами. Основна частина легіону і донині складається з громадян Грузії. Професійні військові, які приїхали допомагати Україні.
Двадцятиоднорічний Ніколас – хоч і в Грузинському легіоні, але американець. Навіщо йому чужа війна, та ще й в такій далекій Україні?
"Я з Північної Кароліни. Приїхав в Україну, щоб протистояти російській агресії. Я чув про те, що тут відбувається", – каже він.
Сам Ніколас – з родини військових. Служити в американській армії не може. А ось отримати навички в Грузинському національному легіоні – цілком.
У кожного з цих бійців – свій шлях на Донбас. Шістдесятивосьмирічний Зураб Мамулашвілі – знову воює пліч-о-пліч зі своїм сином. Щоправда, тепер доводиться бути його підлеглим.
Після закінчення війни на Донбасі багато з них повернуться додому. Але будуть і ті, хто залишиться, щоб уникнути переслідування на батьківщині. Таким Україна може надати громадянство.
Крім того, Міністерство оборони України гарантує усі соціальні виплати бійцям.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".