Роздача хліба. Фото AFP
Рівно 20 днів тому українські військові покинули Дебальцеве. "Сегодня" побувала в окупованому місті і дізналася, як воно живе.
Якщо в мирний час дорога з Донецька в Дебальцеве займала близько 45 хвилин, то тепер з урахуванням перевірок на блокпостах та об'їзду зон, де ще йдуть бойові дії, – дві години. На в'їзді в місто стоїть посічена осколками стела, а просуваючись у глиб Дебальцевого стає зрозуміло, що цілих будівель тут практично не залишилося. "Магазини у нас взагалі не працюють. Крупа і соняшникова олія – дефіцит, – ділиться з "Сегодня" місцева мешканка Оксана. – Рятуємося старими запасами продуктів та консервацією з минулих років". Немає в місті світла і води. Всього в місті з 25 тисяч населення залишилося близько 5-8 тис. осіб. У Центральному районі Дебальцевого бойовики організували роздачу хліба: по дві буханки в одні руки. Однак отримати допомогу прийшло не більше 100 осіб, бо городянам просто... забули сказати про це. Проблеми з продуктами бойовики вирішили подолати видачею інвалідам і мамам з дітьми продуктових карток, однак поки що це лише папірці, адже завозу продуктів у місто немає.
Особливо гостро в Дебальцевому стоїть проблема відновлення інфраструктури. Бойовики локально встановили кілька генераторів і подали напругу в лікарню, школу і дитячий сад. "Обіцяють, що через тиждень-другий привезуть якісь будматеріали для відновлення наших будинків, але я в це не вірю. Зараз живу в будинку куми, бо від мого нічого не залишилося. Я ходив у міськраду, там оселився якийсь мер від "ДНР", і я написав заяву на допомогу для відновлення будинку, але коли ж то буде? Кажуть, приносьте фотографії і докази, що ваш будинок зруйнований", – скаржиться житель міста Андрій Федорович.
Для тих, у кого повністю зруйновані будинки, місцева "влада" виділила приміщення дитячого садка.
Стратегічний залізничний вузол бойовики досі не відновили. У даху вокзалу – величезна діра, контактні мережі порвані, а рейки навколо вокзалу зруйновані. "Деенерівці ходять по місту, озброєні до зубів, і відчувають себе господарями. Вони виставляють себе визволителями, мовляв, всі руйнування – це справа рук ЗСУ, а вони прийшли відновлювати місто", – додав Андрій Федорович.