Витратять на виконання закону 10 млн. Фото: Соцмережі
Процес декомунізації в Харкові затягується. Сьогодні на сесії міськради депутати зможуть прийняти 173 нових назв вулиць і провулків, чотирьох скверів і парків, а також однієї станції метро.
Відомо навіть, у скільки декомунізація обійдеться: всього на процес перейменувань, виготовлення табличок і компенсацію переоформлення документації до бюджету 2016 закладуть 10 млн грн. Але питання з перейменувань районів залишиться відкритим. Враховуючи, що виділені міськраді для прийняття рішення шість місяців закінчуються вже в суботу, повноваження з перейменувань об'єктів топоніміки, відповідно до закону про декомунізацію, передаються особисто мерові.
Коли саме Геннадій Кернес прийме рішення по районах, поки невідомо, але градоначальник вже заявив, що має намір вивчити думки харків'ян і зрозуміти, чого хоче більшість.
Як розповів нам секретар міської топонімічної комісії Олексій Хорошковатий, формат цього моніторингу ще не визначили, але проведення нових загальноміських слухань не виключено.
Втім, вивчати думки харків'ян мерія почала з соцмереж: вчора на сайті міськради опублікували дані відповідних опитувань деяких спільнот "ВКонтакте". Згідно з цими даними, користувачі соцмереж хочуть залишити колишніми назви Фрунзенського, Орджонікідзевського, Жовтневого та Дзержинського районів. Лише Ленінський район, судячи з цими опитуваннями, хочуть перейменувати в Холодногорський.
На думку експертів, міська влада взагалі не повинна була виносити на загальноміські слухання питання перейменування районів, мовляв, це компетенція районних громад. "Та й результати районних слухань влада не врахувала, вони все одно зробили по-своєму. Той список перейменувань, який завтра збираються прийняти, переповнений абсолютно необгрунтованими назвами, ще й з граматичними і стилістичними помилками, його не можна було приймати", – говорить член робочої групи по виконанню закону про декомунізацію, правозахисник Юлія Багалій.
За її словами, ті півроку, які були у міськради для обговорень нових назв з населенням, практично не використовували. "Враховуючи, що сьогодні депутати не можуть закрити всі питання з декомунізації, три місяці будуть діяти повноваження мера. Після цього право вирішення передається губернатору, а вже потім Інститут національної пам'яті звертається до Верховної Ради, щоб крапку поставили там", – пояснює правозахисник.
До сьогоднішнього продовження першої сесії міськради активісти вже готують акції протесту. За словами екс-депутата міськради Дмитра Марініна, громадські працівники мають намір відстоювати свою позицію у всіх доступних інстанціях. "Ми будемо відповідно до закону звертатися до прокуратури, до судів, влаштовувати мирні акції, але меру ми не дамо вирішувати це одноосібно", – говорить Марінін.