У цьому будинку в 1905 році був штаб Бойового страйкового комітету. Фото: Соцмережі
За Дніпропетровськом закріпилася слава міста революціонерів і бойових традицій. Тут відстоювали свої права робочі трьох величезних районів – Чечелівки, Фабрики і Шляхівки. У нашому місті з гудком Брянського заводу зупинялася вся робота, і заводчани дружною юрбою йшли на бунт. Тут будували барикади й організували республіку, яка проіснувала, правда, всього два тижні. У місті досі ходять легенди про батька Махна, про те, як він вінчався у храмі на Старій Ігрені. Кажуть, коли Махно захопив Катеринослав, церкви заборонив чіпати. Один зі сподвижників не послухався отамана і вбив священика прямо на паперті. Незважаючи на те, що вбивця був хоробрим воякою і неодноразово відзначений за заслуги самим батьком, Махно публічно розстріляв його, а потім обвінчався у церкві, хоча і був анархістом. Простим мешканцям міста життя за часів Махна не подобалося: в місті панував хаос, магазини грабувалися, колишні ув'язнені гуляли по місту, у городян не було світла і поштового сполучення. Можна сказати, що життя Катеринослава з 1905-го і до завершення Громадянської війни було сповнене боротьби і прагнення людей до кращого. Ми пропонуємо пройтися по місцях революції та Громадянської війни і згадати, як жило місто в ті дні.
Двотижнева республіка
Нещодавно будинок №45, від якого ми почнемо свій шлях, перебував на проспекті Калініна в районі Старої Чечелівки. Тепер проспект носить ім'я Сергія Нігояна. У цьому будинку в 1905 році був штаб Бойового страйкового комітету, мозковий центр першої революції в місті. "8 грудня 1905 року через страйк зупинилися всі підприємства міста, а 9 грудня вже не працював уряд, – розповідає історик Любомир Коротич. – Всю владу в цьому і ще декількох районах захопили робітники, містом керували Ради робітничих депутатів і Бойовий страйковий комітет". У будівлі на Калініна не лише координували дії робітників, котрі повстали і проводили агітацію, тут зародилася "Чечелівська республіка", яка проіснувала з 8 по 22 грудня. За місцем надійно закріпилася бойова слава, і в 1917 році тут збиралися збройні загони і йшли на боротьбу з військами Центральної Ради.
Найбільш бунтарський квартал
Події, пов'язані з будинком на пр-ті Нігояна, 33-а, відносяться вже до 1917 року. У цьому Будинку наукового товариства ім. Караваєва відбулося перше засідання Катеринославської ради робітничих депутатів – на той час головного органу влади в місті. Зараз тут розташовується військкомат. "Після революції життя в цьому районі суттєво не змінилося, хіба що його стали забудовувати три- і п'ятиповерховими будинками, а для робітників тут було вирішено побудувати окреме селище Фрунзе", – розповідає історик. Старе Фабричне кладовище з Олександро-Невською церквою нова влада вирішила перетворити на парк Калініна... Пам'ятник Бабушкіну, Калініну, Леніну, погруддя більшовицьких агітаторів, обеліски – колись у цьому районі все нагадувало про владу пролетаріату, зараз майже всі пам'ятники знесені. А те, що в цьому будинку був такий важливий орган влади, не знають навіть місцеві жителі. Але більшість кварталів у цьому районі досі наче живуть поза часом, з їхніми старими будинками і новими представниками робітничого класу. Революційний дух цього району передають слова Михайла Свєтлова: "Ми мирні люди, але наш бронепоїзд стоїть на запасній колії". До речі, неподалік від будівлі бронеплатформа стоїть і зараз, під нею прокладено міське метро.
Махно позбавив місто світла
На вул. Сєрова, 16 колись був будинок лікаря Гербильского, куди на світанку увірвався легендарний Нестор Махно зі своєю бандою. Перебудив весь будинок, зажадав всіх мешканців назватися, став вибирати собі найкращу квартиру... Неподалік від цього місця розташовувалася в'язниця, в якій у 1908-1910 і сидів Махно. "Нічого хорошого захоплення Катеринослава махновцями городянам не принесло, – розповідає історик Коротич. – Багатьох багатіїв було порубано шаблями, їхні будинки розграбовані, але і бідні багатшими не стали". Махно дозволив своїм сподвижникам брати все із захоплених крамниць. Вино текло рікою, дорогі шуби втоптувалися в бруд, замість папах бунтарі надягали на голову жіночі муфти, скріплені мотузкою. Залізничникам і листоношам Махно заявив, що їхніх послуг місто більше не потребує, для цього є коні, решта – ознака буржуазії. Катеринослав на шість тижнів виявився відрізаним від залізничного сполучення, сюди не доставляли пошту, не було світла.
Паб на фабриці
Наступний пункт також пов'язаний із Махном, але від попереднього місця кардинально відрізняється. Це "Махно Паб" на вул. Гопнер, 4-а в будівлі фабрики ім. Володарського. За легендою, Махно, проїжджаючи повз недобудованої ткацької фабрики, сказав: "Тут ми будемо пити, гуляти і святкувати перемогу". Зараз заповіти отамана виконують у цьому закладі, гасло якого говорить: "Тут панує безвладдя". У залі багато документів і фотографій, пов'язаних з одіозною особистістю, макетів зброї тих часів, шаблі, одяг, папахи. На стінах написи: "Воля або смерть", "Мама – анархія, батько – Махно". У махновці тут присвячують за допомогою шаблі і медовухи.
Кладовище революціонерів
Жовтнева, а раніше Соборна площа, об'єднує всі віхи революційних подій у місті. Це революційний некрополь, де поховані жертви кривавих подій. "У Катеринославі, де влада змінювалася 18 разів, ця площа, де колись проходили збори і ярмарки, стала останнім притулком для представників різних політичних сил", – розповідає історик. 3 січня 1918 року тут в одній братських могил поховали 27 червоногвардійців, які загинули 28-29 грудня 1917 року в боях з військами Центральної ради. На початку 1919 року тут поховали козаків і січових стрільців, які загинули наприкінці 1918 року в боротьбі з махновсько-більшовицькими військами. А 25 квітня 1920 року тут з оркестром і почестями ховали членів Кайдацького підпільного ревкому, які були розстріляні та закатовані денікінською контррозвідкою.