«Вічна наречена». Фото: dnepr.nash.dp.ua
Сьогодні ми проклали маршрут по пам'ятних місцях Великої Вітчизняної війни Дніпропетровська. На цю прогулянку цікаво буде сходити всією родиною. Дорослі, напевно, давненько востаннє були в "Діорамі", а діточок зацікавить виставлена поруч із "Діорамою" на відкритому майданчику техніка часів війни. Хлопці із задоволенням залізуть на зенітну гармату, гаубицю або "Катюшу". Такі пам'ятки показують нам велич і міць наших солдатів. Деякі місця є свідками звірств фашистів, а інші радують городян колишньою архітектурною красою.
Вічна наречена
Фото: dnepr.nash.dp.ua
Почнемо свій шлях із зворушливого пам'ятника, присвяченого загиблим у Великій Вітчизняній війні. "Скорботна, або Вічна наречена" з'явилася у парку Шевченка у грудні 1967 року, – розповідає екскурсовод Віталій Рощин. – Скульптура задумливої дівчини з сумним поглядом присвячена загиблим студентам". У роки війни дніпропетровські студенти масово йшли на фронт, незважаючи на юний вік. "У місті жила жінка, яка так і не вийшла заміж, втративши коханого, – розповідає екскурсовод. – Мар'яна Рижкова приходила сюди щовесни до самої смерті. Вона приносила квіти і розповідала про загиблого хлопця, за якого збиралася заміж напередодні війни". Жінки не стало чотири роки тому. Вмираючи, вона попросила сестру покласти з собою в труну фотографію коханого і білу сукню, пошиту напередодні трагічних подій 1941 року.
Жовтнева площа
Виходимо на Жовтневу площу, де під час війни розташовувався офіс гебітскомісара Дніпропетровська і стояла бронзова статуя Катерини. "Кажуть, що в роки війни її з собою забрали німці, але документальних підтверджень цьому немає, – розповідає Віталій Рощин. – Зараз тут розташовується діорама "Битва за Дніпро", яку відкрили до 30-річчя перемоги". Площа полотна найбільшої діорами в Україні і однією з найбільших у світі – 840 кв. м (14 на 60 метрів). Щоб розмістити таке полотно, побудували спеціальну будівлю за проектом архітектора Володимира Зуєва. А саме полотно виткали на фабриці в Пензі. Ефект присутності на місці подій створюється за допомогою освітлення, звуків, об'ємних макетів військових споруд і зброї.
Національний гірничий університет
Фото: litsa.com.ua
Після перегляду діорами вирушимо на пр-т Карла Маркса, 19, до Національного гірничого університету. Тікаючи з міста, німці підпалили фактично весь центральний проспект, дісталося і цьому вузу. Але люди тоді думали не тільки про те, щоб врятувати свої життя – вони рятували книги з бібліотеки університету. Увірвавшись у місто, солдати викидали тисячі книг з палаючого будинку, щоб зберегти їх. Пізніше помилково фотографії з горами книг на проспекті увійшли в матеріали Нюрнберзького процесу як свідчення злочинів німців. Дісталося і геолого-мінералогічному музею при НГУ. В перші дні окупації музей був практично повністю знищений. Від колекції до 20 тисяч експонатів залишилося тільки 10 зразків. Лише в 1955 році знову відкрилися двері для відвідувачів.
Показовий універмаг
Тепер пройдемо в самий центр міста і зупинимося біля ЦУМу. Показовий універмаг Народного комісаріату торгівлі СРСР, як його тоді називали, почав роботу ще до війни, 26 грудня 1938 року. "Дітище архітектора Красносельського тоді налічувало 26 відділів, які обслуговували 150 продавців, – розповідає екскурсовод Віталій Рощин. – Однак у 1941 році все різко змінилося – зали універмагу були завалені зіпсованим товаром, обладнанням і використовувалися німецькою армією як склад". Також тут прожили свої останні години 11 тисяч євреїв, розстріляних у Дніпропетровську восени 41-го. У 1943 році найбільший торговий центр був охоплений пожежею, наслідки якої були остаточно ліквідовані лише до 1948 року. Будівля ЦУМу нормально збереглася за час війни, на відміну від "Дитячого світу", який був знищений.
Готель "Україна"
Продовжимо свій шлях до зразка українського модерну на перетині Карла Маркса та вулиці Короленка. Готель "Україна" зараз, на жаль, зберіг лише невелику частину тієї пишноти, якою був наділений до війни. Цей пам'ятник архітектури був серйозно пошкоджений і фактично відбудовувався заново. "На білих стінах готелю була майоліка, розпис по обпаленій глині різнобарвною глазур'ю, – розповідає Віталій Рощин. – Пишні орнаменти, малюнки з павичами перетворювали стіни в екзотичний килим. Всередині приміщення були величезні люстри у вигляді кораблів Київської Русі". Будівлю реконструювали тільки в 1955 році, але оскільки первинних креслень не збереглося, вона багато втратила, хоча досі прикрашає міський пейзаж.
Управління СБУ
Від грандіозного готелю продовжимо шлях до вул. Чкалова, 23, де зараз знаходиться управління СБУ в Дніпропетровській області. "Під час війни тут були гестапо і в'язниця", – розповідає екскурсовод. – До війни це було приміщенням НКВС". До речі, чотириповерхова будівля з колонами і пілястрами найкраще збереглася в місті і фактично не змінила зовнішнього вигляду. "Ця будівля – німий свідок злочинів окупантів, її коридори і підвали пам'ятають останні години життя людей, замучених у цих стінах". Завершуючи сьогоднішню прогулянку, розумієш, що цінність перемоги для нас зараз важлива як ніколи. Ми пам'ятаємо уроки минулого, і по-справжньому починаємо цінувати те, що раніше вважалося звичайною справою – мир і впевненість у завтрашньому дні, без вибухів і канонад.