Кілька років тому Гурам Маглаперідзе перейняв європейську практику і став одеським Доктором Пілюлею, яка розважає і підбадьорює хворих на рак діток. "Сегодня" познайомилася з медиком-аніматором і дізналася, як можна допомогти маленьким пацієнтам справитися з серйозною хворобою.
З'явився Доктор Пілюля в 2011 році, а передувало його появі проста звичайна комерційна пропозиція. "У 2008-му мене запросили провести свято у відділенні онкогематології. Тоді нас так вразили діти, які мужньо борються зі своєю недугою, що ми вирішили приходити у відділення і надалі. Правда, зараз я залишився один – не всі витримують, адже морально там дуже важко перебувати", – зізнався "Сегодня" Гурам. Образ наш співрозмовник вибрав по ряду причин. "Діти зазвичай бояться лікарів, адже лікування вони проходять хворобливе. А я, будучи Доктором Пілюлею, хочу показати, що не всі лікарі страшні й погані", – пояснює Доктор Пілюля. Справжні медики завжди раді такому помічникові. "Правда, іноді нагадують про те, що не можна бігати і шуміти у відділенні. Адже, наприклад, у когось хороші аналізи, і він радісно повередує, а у його сусіда – ні, і він змушений бути прикутим до ліжка", – пояснює аніматор. І зізнається, мовляв, найбільше, що отримав в лікарні – це інше ставлення до життя. "На тлі того, як важко хворим дітям, наші проблеми виглядають незначними", – говорить Гурам.
ІГРАШКИ-ВИХОВАНЦІ. За чотири роки свого існування Доктор Пілюля вже лікував діток як в одеському відділенні онкогематології, так і в столичному інституті раку. У зв'язку з тривалим лікуванням (часом воно займає роки) аніматор вигадує для маленьких пацієнтів завдання, які вимагають і тривалого виконання, наприклад – "чишото". "Одного разу ми запропонували дітям взяти повітряні кульки і заповнити їх тирсою і насінням. Кулькам ми зробили очі і рот. Потім хлопці їх поливали і поступово з кульок почала проростати трава – своєрідна зачіска, яку потім ще можна було моделювати. А назву іграшці придумали самі діти, запитавши: "Чи шо то?", – Згадує Маглаперідзе і додає, що в лікарняних палатах такі вироби можуть замінити дитині домашнього вихованця.
"ТРЕБА БУТИ ДРУГОМ". В онкогематології Доктор Пілюля працює з дітьми різного віку, але найскладніше – з тими, хто старший. "Вони вже розуміють, що з ними відбувається, як серйозна їх хвороба, і їм потрібна особлива психологічна підтримка – треба говорити з ними однією мовою, бути для них другом", – зізнається аніматор. За словами Гурама, в такій благодійності головне – не боятися допомагати. "Найкраще зв'язатися з волонтерами, якщо страшно йти в лікарню самому. Вони можуть підказати, як краще розважити дитину, ніж з ним зайнятися. А діти завжди раді новим людям і новим знайомствам і будуть вдячні за будь увагу", – запевняє наш співрозмовник. За його словами, багато хто забуває, що рак не передається повітряно-крапельним шляхом, тому й бояться йти у відділення.