Актори одного з найвідоміших театрів в Одесі "Маски", щоб вийти на сцену з глядацького залу, бігають через вулицю, ухиляючись від футбольних м'ячів дітвори. "Сегодня" заглянула за лаштунки Будинку клоунів, в якому розташувалися коміки, і дізналася, на що йде трупа, щоб порадувати глядачів черговим спектаклем.
На місці Будинку клоунів, на Ольгіївській, 23, раніше знаходився кінотеатр "Дружба". "Коли в 2003 році нам дали цю будівлю в оренду, я думала, що ми не зможемо зробити з неї театр. По сцені бігали миші, підлога була провалена. Ми з артистами та їхніми дружинами шили чохли на стільці, будували, стругали. Навіть відрізали ту частину завіси, яку пошкодили гризуни, і пристрочили туди іншу тканину", – розповідає директор театру Наталія Делієва і зазначає, що з того часу елементи інтер'єру, звичайно, змінилися, але актори досі пам'ятають, як своїми руками збудували Дім.
Знайомство з клоунськими залаштунками для нас почалося з кабінету Наталії – тут зберігаються всі грамоти і нагороди трупи. Є й відзнака "Трудова слава", подарована до 30 років існування "Масок". Стіна біля столу повністю увішана дипломами в рамках, а на полицях і в шафах стоять десятки ляльок і скульптур клоунів. "Великого клоуна зі скрипкою нам подарував на відкриття екс-мер Руслан Боделан, а портретні ляльки учасників трупи – актриса Тетяна Іванова", – розповідає директор. Деяких іграшкових лицедіїв театру презентували шанувальники, інших – коміки привезли з фестивалів, а треті взагалі прибули з-за кордону (США, Італія, Швейцарія, Німеччина). Поруч з клоунами – картини з вишитими і намальованими зображеннями комедіантів.
"Як би дивно це не звучало, головна наша проблема – це закулісся, бо в будівлі воно непередбачене. Тут немає приміщень для гримерки, костюмерної, реквізиторської і декораційної", – зізнаються в Будинку клоунів і додають, що мріють про повноцінну гримерку, але поки задовольняються малим. Для гриму тут передбачено невеликий простір за завісою сцени. У кожного артиста своє місце – першим справа сидить Георгій Делієв, за ним – Борис Барський, їхні місця відзначені жартівливими фотографіями та малюнками коміків. Поруч з метрами – столик Наталії Бузько.
Тут артисти готуються до виступу, щоправда, щоб вимити руки або потрапити на сцену, їм доводиться бігати через вулицю, де взимку і влітку дітвора ганяє м'яч. Часом юні футболісти можуть зарядити "гол" у залізні двері театру, але переїжджати актори не збираються – тут їхній справжній будинок.
Грим "Маски" наносять самі, а справлятися з нарядами їм допомагає костюмер Наталія Свіріпа. "У нас за місяць гастролей буде 28 спектаклів. Мені потрібно освіжати костюми щодня, а білі сорочки після кожного виступу міняти. Секрет простий: я повезу з собою мішок сорочок. Після вистави буду приїжджати в готель, прати їх в тазу і розвішувати у ванній свого номера, а після від'їзду – по автобусу. Вони висохнуть до третього спектаклю, а на цей час у мене є запас", – сміється костюмер. Поруч, у невеликому напівпідвальному приміщенні, розташувалася реквізиторська. "Так як "Маски" розростаються за кількістю спектаклів, а приміщення не змінюються, доводиться винаходити нові декорації", – говорить художник-бутафор Олександр Алексєєв, показуючи на купи матеріалу та інструментів. До слова, багато з них він робить самостійно. І додає: "Частина декорацій знаходиться на сцені, адже коли їх носиш через вузькі двері реквізиторської, вони пошкоджуються і ламаються".
До 30-річчя комік-трупи "Маски-шоу" одеські художники, автори найбільшої фрески в Україні, зробили театру подарунок. На віконних роллетах, які виходять на вулицю Ольгіївська, вони зобразили портрети учасників трупи у вигляді графіті. Так, ховаючи руки в кишенях червоного костюма, стоїть Делієв, а на сусідньому вікні завмер у незвичайному танцювальному русі Борис Барський. "Під час відкриття цього стріт-арту кожен з артистів залишив поруч з портретом відбиток долоні", – розповів "Сегодня" один з художників проекту Олексій Шкурат. У театрі такому подарунку дуже зраділи. "Люди йдуть повз і їм хочеться посміхатися", – зізнаються артисти.