У Донецьку щосили обговорюється майбутнє підвищення цін на проїзд в маршрутних таксі. Швидше за все, рішення вже прийнято, а донеччан через соцмережі вмовляє зрозуміти і пробачити муніципальна "влада". Мовляв, час такий.
Мотлох виходить на дороги
Майже за два роки окупації на дорогах мегаполісу знову з'явилися брудні старі маршрутки замість чистих містких мікроавтобусів, які ще нещодавно їздили по Донецьку. Хто вивів їх на маршрути і наскільки легальні ці перевезення – донеччани просто бояться питати. Ще чого доброго, водії образяться, підуть – і взагалі нічого не залишиться. Так що пасажирів зараз не особливо бентежать запасні колеса в салоні, брудна оббивка на сидіннях, немите скло, не завжди адекватні водії – далеко не повний список "нововведень" транспортної галузі Донецька епохи т.зв. ДНР.
"Вперше за багато років я їхала додому, сидячи на перевернутому відрі в хвості маршрутки. Це був 36-й маршрут, їхав на Калинівку і салон був забитий так, що не повернутися, не зітхнути. В кутку були видерті сидіння, стояло відерце – і мені довелося на нього сісти, щоб мене не задавили. Водій набирав людей на кожній зупинці. Врешті-решт я вийшла брудна, втомлена і з порваною сумкою ", – розповіла Сегодня.ua донеччанка Наталія Євкурова.
За її словами, ця ситуація вже стала поширеною для багатьох маршрутних таксі та автобусів. Донеччанка Юлія підтверджує її слова: "Катається одна така по 26-му маршруту. Обійняти і плакати. З даху під час дощу капає в салон, сидіння три точно поламані так, що сидіти надзвичайно незручно ... і як пересуваючись в цьому можна говорити про збільшення вартості проїзду?
Фото: Соцмережі
"З жахом чекаємо колапсу"
Донеччани скаржаться, що кількість громадського транспорту неухильно, хоча і потрохи, але скорочується. "Очікувати на зупинках доводиться іноді по 40 хвилин, якщо ввечері. І не факт, що дочекаєшся. Вдень можна простояти і 20 хвилин – і не поїхати, причому з центру міста. Деякі маршрутки, звичайно, ходять як годинник, але їх все менше, – каже донеччанин Євген Любшин. – з жахом чекаємо колапсу, тоді з околиць дістатися кудись буде неможливо".
Житель Донецька Кирило Малютін поділився, що, наприклад, в 8 вечора з центрального Критого ринку в околиці мікрорайони Донський або Східний виїхати неможливо – немає маршруток. "З Куйбишевського району на Критий після 18.30 майже нічого не ходить, можна простояти на зупинці до 40 хвилин".
Годиною "ікс" жителі Донецька називають 20.00-21.00, коли виїхати в будь-який район міста стає проблематично. Як за помахом чарівної палички випаровуються десятки автобусів і маршруток, донеччанам залишається сподіватися лише на електротранспорт, який ходить хоч і рідше, але хоча б до 21.00-22.00. Навіть чергові маршрути є, але їздити в них вночі в комендантську годину ризикують не всі.
У розкладі маршрутів на транспортному порталі Донецька вказано, що деякі маршрутки доведеться чекати до 70 хвилин – наприклад, 22-б (залізничний вокзал – міська лікарня № 25). Раз на півгодини ходить маршрутка № 8 в селище шахти Абакумова і 38-б на Гладківка, раз на годину – 19-й маршрут з Критого ринку в Червоногвардійський район Макіївки.
Фото: Соцмережі
"І при таких величезних інтервалу очікування ми повинні платити за проїзд дорожче?" – Обурюються донеччани. Правда, альтернативи підвищенню немає. Якщо залишилися перевізники визнають, що їм в край невигідно працювати в Донецьку, і підуть, то донеччани почнуть ходити пішки або їздити в електротранспорті, який дотягується не до всіх околиць міста.
До слова, трамваї і тролейбуси в Донецьку також переживають аж ніяк не період розквіту. Донеччани ще не забули, як під час чемпіонату Європи з футболу в 2012 році в місто прибули десятки новеньких тролейбусів і автобусів великої місткості, був оновлений трамвайний парк. "Ми пишалися тим, що у нас такий крутий пасажирський транспорт, каталися на нових трамваях з низькою підлогою і перевіряли, як ходить тролейбус: за вказівкою з мерії, тільки один тролейбус відходив від зупинки – на горизонті вже показувався наступний. І під час, і після Євро-2012 ця схема не змінювалася. Зараз цього немає, тролейбуси ходять погано, нових залишилося мало, в основному, їздять развалюшки подклепані. Великі автобуси типу "МАЗ" і "ЛАЗ" взагалі кудись пропали – тепер справжня рідкість", – поділився спогадами донеччанин Максим Селіванов.
Трамвай на вокзал не йде
Проїзд на тролейбусах і трамваях – нехай і рідко ходять – "влада Донецька" обіцяє поки не піднімати вище існуючих трьох рублів за поїздку. Однак співробітники однієї з друкарень проговорилися, що надійшло замовлення на друк квитків на муніципальний транспорт за ціною в чотири рубля. Правда це чи ні – покаже час. Поки ж більш-менш терпимо себе почувають пенсіонери, які продовжують безкоштовно їздити в електротранспорті.
"Все частіше спостерігаю ситуацію: заходять в трамвай десять людей, один, молодший, компостує квиток і їде стоячи. Решта дев'ять – пенсіонери не найстаріші, їдуть безкоштовно і сидячи. Як би там не було, одна людина поїздку дев'ятьох ніяк не компенсує, так що, думаю, скоро і "рогатих" в Донецьку стане мало, і проїзд там теж буде дорожче", – говорить донеччанка Юлія Малько.
Тролейбуси і трамваї теж вкоротили свої маршрути. Так, тролейбус № 10 вже півтора роки не доїжджає до своєї кінцевої зупинки на шахті "Жовтневий рудник", завершуючи шлях то на Київському райвиконкомі, то біля 18-ї лікарні. Путиловский міст, по якому пролягав маршрут, підірваний, на селищі шахти дочиста зрізані всі тролейбусні дроти, так що "рогатого" тут побачать не скоро.
Місцеві жителі кажуть, слава богу, що раз в півгодини тут бігає героїчний "Пазік" маршруту 6-а, який відвозить людей на залізничний вокзал і назад. "Ходити пішки туди і назад людям похилого віку не під силу – вокзал ніби й поруч, а далеко. Взимку-восени не находишся", – нарікає мешканка селища Ніна Косянчук.
Фото: Соцмережі
А центральний маршрут трамвая № 1 зараз не доїжджає до залізничного вокзалу кілька зупинок, і ходить чітко за скороченим маршрутом № 6. Взимку вид занесеного снігом, мертвого трамвайного кільця на вокзалі, рейки якого кілька місяців не чули стукоту коліс, за визнанням багатьох донеччан, викликав у них сльози і розпач.
17 зниклих маршрутів
За інформацією донецьких "чиновників", кожен день на маршрути міста не виходить до 20% маршрутних таксі, які не пройшли плановий техогляд. Як кажуть самі водії, проходити його їм нема за що. "Я не можу купити на своє автозапчастини, тому що дивним чином російські запчастини, що поставляються з Росії, виявляються дорожчими українських. Постачальники пропонують сказати "велике спасибі" новим податкам "ДНР", які накручують ціну на кордоні так, що мені легше віддати маршрутку на розбирання і забути про неї, – каже донецький водій Олександр Кисіль. – Витрати на обслуговування машини кожен день збільшуються, а підвищення цін на проїзд цю проблему не вирішить. Зникнення здебільшого маршрутників з донецьких рейсів – це вже не міф, а сумне і близьке майбутнє . Думаю, маршрутів 5-10 ще підуть до тих 17, яких вже немає".
Уже давно забули донеччани про 17 звичних автобусних маршрутах – їх немає, і найближчим часом не передбачається. Перевізники відмовилися там працювати – нерентабельно. Особливо дісталося Петровському району, звідки пішло шість маршрутів, які пов'язували цю околицю з центром Донецька й іншими частинами міста. Закінчив своє існування один з найдовших маршрутів № 83, який возив пасажирів з автостанції "Мотель" аж до автовокзалу "Західний". Немає більше 98-го, що з'єднував залізничний вокзал і Кіровський район, немає маршрутів в західній частині міста, наприклад, 71-го. Як кажуть донеччани, вони вже почали звикати до того, що треба додати як мінімум півгодини до звичного часу, щоб дістатися додому або на роботу. "Ну, і додати ще три рубля до колишньої ціни, щоб остаточно працювати тільки на поїздки", – з гіркою іронією говорять жителі Донецька.