Рок-концерт. Фото: Соцмережі
У проміжках між обстрілами і такою-сякою роботою донеччани намагаються відпочити. Провести дозвілля як раніше не вийде – Донецьк вже не розташований до веселого проведення часу, як би не старалися бойовики зобразити радість на обличчях городян. Сегодня.ua дізнавалася, як донеччани проводять своє дозвілля.
Півдня – у черзі на атракціони
"Раніше з першими теплими днями ми кожні вихідні ходили в лісопосадку Ботанічного саду, або в Музичний парк, в парк Щербакова або ще куди-небудь. Зараз це все недоступне: в посадках бойовики влаштували собі тренувальні табори, поховали там свої танки і нікого не пускають. Та й страшно нарватися на розтяжку, – поділилася донеччанка Лілія Войтенко. – У парк Щербакова зайшли одного разу в неділю, так там черги були страшні скрізь. А ще неподалік гуртожитку національного університету, де біженці і бойовики живуть. Відверто кажучи, парк просто кишить камуфляжниками, при цьому не завжди тверезими. Втім, зараз і піти більше особливо нікуди. Я людей розумію, але проводити півдня в чергах не хочу. Та й ціни на "покататися" – 17-20 гривень, дорогувато для тих, у кого немає нормальної роботи".
Фото: Соцмережі
Аквапарк у парку Щербакова закритий з минулого літа, і ніяких передумов до того, що він відкриється, немає. Дитяча залізниця робить заледве пару рейсів за вихідні. Про масові спортивні змагання на "Донбас Арені", льодовій арені "Дружба", РСК "Олімпійський" або ще десь донеччани давно забули. "Дружба" так і не дочекалася реконструкції після пожежі. Еквіцентр в Петровському районі встиг вивезти всіх коней ще в минулому році. Втім, покататися на конях всім бажаючим ще пропонують в парі спортклубів Калінінського і Куйбишевського районів Донецька.
Кіно з-під поли
Дитячі розважальні центри порожні вже рік, дорослим теж нікуди податися. Можна піти в кіно – кінотеатри в Донецьку працюють, але не всі. Так, театр кіно імені Шевченка, що відновив в жовтні роботу, не радує новинками. Рідко-рідко там показують якийсь фільм, проте ці сеанси занадто нечасті, щоб вважати кінотеатр повноцінно діючим.
Фото: Соцмережі
Заповнення кінематографічних дір взяв на себе Кінопалац "Зірочка". Тут і новинки світового кіно, і мультфільми для дітей. При цьому – увага! – переважна більшість фільмів йде в українському дубляжі за ціною від 30 до 65 гривень за квиток або в рублевому еквіваленті – від 60 до 130. Публіку це не бентежить: ні обурених вигуків, ні вимог заборонити. Воно й зрозуміло – педалювання мовного питання в залі для глядачів призведе до того, що фільмів не буде взагалі ніяких. Росія не поспішає задовольняти культурний попит і передавати в кінотеатри самопроголошених республік свіжі фільми російською мовою. Хоча будемо об'єктивні: у квітні Держфільмофонд Росії передав в кінопрокат "ДНР" 80 "шедеврів вітчизняного кіно", як розповів заступник голови Спілки кінематографістів Росії Клим Лаврентьєв. "З одним проханням – демонструвати їх безкоштовно", – додав він.
Правда, кінопрокатники так званої "ДНР" не поспішають крутити безкоштовно російське кіно. А ось звідки в Донецьку свіжі закордонні фільми з українським перекладом – цього не знають ні в Міністерстві культури України, ні в Асоціації сприяння розвитку кінематографії, ні у головного дистриб'ютора фільми по країні, куди за роз'ясненнями зверталася Сегодня.ua. Не говорять про це і в кінотеатрах.
"Я думаю, доставляється контрабандно вся ця сінема, – вважає донеччанин Олексій Гуковскій. – По-іншому ніяк, все-таки з окупованими територіями ніхто не хоче зв'язуватися. Український дубляж нікого не бентежить. Одного разу я сидів у залі для глядачів по сусідству з Моторолою і його дружиною. І фільм українською був, і всі рекламні ролики – і ніхто не обурювався".
Театральний аншлаг і нафталіновий концерт
В оперному і драматичному театрах Донецька до початку травня були аншлаги. "Квиток неможливо було дістати, – згадує донеччанка Юлія Штайн. – Навіть на програмні спектаклі. Ми ходимо в театр, щоб хоч якось прийти до тями після напруженого тижня, після обстрілів, нервів і психозу. Знаєте, весь цей антураж – крісла, балкони, важкі портьєри, барельєфи, він якось діє відволікаюче. Ну і вистави, звичайно, як і наша трупа, – завжди прекрасні!"
На жаль, прем'єр за цей рік в театрах не було, а влітку трупи відправляються на гастролі по Росії. Зате майданчики театрів щосили використовуються для ідеологічних концертів прихильників самопроголошеної "ДНР" типу Йосипа Кобзона. Найближчим часом тут чекають і французького актора Жерара Депардьє, який нібито повинен дати концерт. Хоча одночасно і не чекають – за звичкою після чергового анонса від "міністерств ДНР" слідує спростування від них же...
Молодіжних концертних майданчиків в Донецьку не залишилося, якщо не вважати рідкісні виступи місцевих мало кому відомих груп на площі Леніна, та заїжджої "нафталінової" зірки Юлії Чичеріної або колишніх учасників групи "Лісоповал". Втім, навіть на зірок бойовикам доводиться буквально заманювати глядачів. Наприклад, незадовго перед концертом Чичеріної на все тій же площі Леніна організатори влаштували традиційний ярмарок-розпродаж. Звозили глядачів також організовано на автобусах.
Фото: Соцмережі
Зате не припиняв роботу ні на день ляльковий театр в Калінінському районі. Тут раніше дають "Колобка" і "Кота в чоботях", а от українські "Пригоди Івасика-Телесика" чомусь зникли з афіші.
Вечірній негуляй
У той час як на околицях міста продовжують йти бойові дії, а в житлові будинки раз у раз потрапляють снаряди великокаліберної артилерії, незважаючи на комендантську годину в центрі Донецька періодично проходять клубні "тусовки". Наприклад, один з популярних нічних клубів, що періодично закривається владою т.зв. "ДНР", все так же продовжує працювати і користується популярністю серед "захисників Донецька".
"Незрозуміло, що з "Будинком синоптиків" – його то його закривають, то, раптово він раптом знову відкривається, – розповідає місцевий житель Семен. – Літній майданчик там працює, музика репетує. Стоянка забита автомобілями "днрівців". Після 11 вечора веселощі трохи стихають, але розходяться вони далеко за північ".
Офіціанти кількох кафе в центрі Донецька поділилися, що з початком комендантської години у них починається найважчий час. "Ніч – час бойовиків, які можуть сидіти до шостої ранку і пити, – розповів офіціант Олег. – У грошах вони не скромничають, але чайові не дають. Видно, що багато з них, що називається, дорвалися до дорогого алкоголю вперше в житті. Їх не цікавлять коктейлі, вони воліють пити просто горілку, просто текілу, просто джин або віскі".
Для пересічних громадян похід в кафе або ресторан нині не по кишені. "Не можу я платити втридорога за шматок м'яса з підливою, якщо на цю ж суму можу приготувати обід для всієї родини, – розповіла донеччанка Інна Зіненко. – Доньку раніше балували походом в" Макдональдс ", але він закритий. Та й не час зараз по ресторанам ходити ".
З настанням теплих днів молодь, яка залишилася без розваг і нічних клубів, потягнулася у двори расспівать спиртне.