Два роки тому, 5 червня 2017 року, український журналіст і письменник Станіслав Асєєв відправив електронною поштою черговий текст. З протилежного боку матеріал прийняв редактор і опублікував на авторській шпальті "Українського тижня". Станіслав слав листи регулярно. Для нього це був єдиний спосіб передати інформацію для редакції. Для редакцій ЗМІ – єдиний спосіб дізнатися про те, що відбувається в Донецьку з перших вуст. Тому в Києві навіть не відразу дізналися, що Асєєв потрапив у катівні "міністерства держбезпеки ДНР".
29 грудня 2019 року в межах обміну полоненими на Донбасі серед інших звільнених в'язнів Україні передали журналіста Станіслава Асєєва. Читачі сайту "Сьогодні" можуть ознайомитися зі списком звільнених українців, тим часом ми нагадаємо історію журналіста Асєєва.
Червень 2017: "безвісти зниклий бранець"
Про те, що українському журналістові на окупованій території працювати складно, знають усі. Станіслав Асєєв для роботи з українськими виданнями створив свою систему безпеки, що допомагала йому якийсь час займатися громадянською журналістикою, не потрапляючи в поле зору так званого міністерства держбезпеки бойовиків. Досі невідомо, що саме дозволило їм вийти на слід журналіста.
"Листи від нього приходили по понеділках, і одного разу я бачу, що листа немає протягом дня. Я навіть встиг написати не надто великого і не дуже змістовного листа, мовляв,"привіт, як текст, чи чекати його?". Відповіді не було, через деякий час прийшов Денис Казанський (журналіст. – Ред.) і сказав, що Стаса затримали.
Першоджерелом інформації був Єгор Фірсов (народний депутат. – Ред.). І був такий період, день або два, коли між нами була домовленість: поки не з'ясовані всі обставини, чи дійсно він в руках "МГБ", ми не публікуємо цю інформацію, щоб не нашкодити йому. Раптом він утік або ховається? Коли інформація остаточно підтвердилася (я так розумію, Єгор контактував з мамою Стаса), то в ефірі "Радіо Свобода" ми повідомили, що він перебуває в руках "МГБ".
Останнього листа Стасу я відправив 5 червня минулого року, але відповіді на нього не було", – розповідав в інтерв'ю сайтові "Сьогодні" головний редактор "Українського тижня" Дмитро Кропивенко.
Після викрадення журналіста на YouТube-каналі "МВС ДНР" з'явилося повідомлення "Увага розшук" з прикметами Станіслава. Хоча всі знали, що журналіст викрадений бойовиками, в самій "ДНР" удавали, що теж його шукають. Як пізніше з'ясувалося, тоді журналіст уже сидів "на підвалі" і, як стверджують друзі і колеги викраденого, на території заводу "Ізоляція".
"Калінінським РВ Донецького міського управління МВС ДНР розшукується безвісти зниклий житель Донецька Асєєв Станіслав Вікторович, 1989 р.н., який 02 червня 2017 року вийшов з дому і не повернувся", – говорилося в брехливому, як пізніше з'ясується, повідомленні "МВС ДНР". Насправді "вийти з дому" його змусив озброєний конвой.
Червень 2018: через рік в ізоляції
У 2018 році тиск медіа і громадськості змусив бойовиків підключати "важку інформаційну артилерію" – російських пропагандистів. Зокрема, на телеканалі "Росія-24" вийшов сюжет, що має назву просту і водночас дику: "Український журналіст-шпигун".
"Здрастуйте, це "Сладков плюс". В цій ситуації – цікава людина. Станіслав Асєєв, або Васін. Людина, яку привели сюди в кайданках, які зняли перед інтерв'ю. Людина, яку називають письменником, інтелектуалом, шпигуном", – російський "журналіст" Сладков спокійно і безсоромно розпитує свого полоненого колегу про ставлення до війни і роботу.
Принизливий допит під виглядом інтерв'ю мав дати громадськості відповіді на головне питання – "за що?". Відповіддю, за чиїмось нехитрим задумом, стало банальне і типове обвинувачення для всіх, хто працював з інформацією, – шпигунство.
2019-й: боротьба за Асєєва
У річницю полону сайт "Сьогодні" звертався до ряду організацій із запитами, щоб розібратися, яка боротьба зараз ведеться за звільнення журналіста. У штабі уповноваженого Верховної Ради з прав людини нам тоді повідомили, що питання звільнення Асєєва перебуває під контролем уповноваженого.
За ситуацією стежили і в Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. Як виявилося, навіть у міжнародних фахівців, що здійснюють моніторинг і контроль, не було доступу до викраденого журналіста.
Нарешті 29 грудня Асєєв в межах великого обміну полоненими був переданий українській владі. Загалом журналіст пробув у полоні бойовиків 962 дні.
На відео – один із звільнених українців Василь Савін про полон у Донецьку.