В евакуації. З гарячих точок Донбасу люди виїжджали, в чому були, і добре, якщо встигали взяти якісь речі. фото AFP
Рівно рік тому, 23 травня 2014-го, Донбас не з книг дізнався, що таке евакуація. Війна підійшла занадто близько до будинків жителів Слов'янська, Краматорська, Горлівки та інших міст регіону – люди почали тікати від війни. Про те, як відбувався порятунок життів, "Сегодня" дізналася безпосередніх в учасників тих подій.
ПОЛЯМИ ПІД ОБСТРІЛОМ. Волонтери та небайдужі люди не стали чекати, поки держава подбає про своїх потрапили в біду громадянах. "З 15 травня ми почали вивозити людей зі Слов'янська, були першою гарячою лінією Гумштаба Ріната Ахметова, – розповіла Вікторія Федотова, співробітник однієї з громадських організацій, які першими зайнялися евакуацією людей з району бойових дій. – Нам дзвонили, ми пояснювали, звідки і в скільки автобус буде вивозити людей. Поки їхали – ми підшукували їм місця для розміщення по телефону, якщо не було родичів. Приймали і приватні будинки, і санаторії по всій Україні, і організації, і волонтерські групи".
Необхідність вивозити людей зростала з кожним днем. Поки волонтер розмовляв з однією людиною, на екрані телефону висвічувалося до 90 (!) пропущених дзвінків. За день одна людина обробляла до 70 дзвінків, починаючи від прохання евакуювати і аж до розселення тих, хто виїхали. Вікторія згадує евакуацію сім'ї з смт Семенівка під Слов'янськом. "Жінка з дитиною і старенькою бабусею під страшним обстрілом виходила полями у бік Ізюма. Ми майже шість годин вели її по телефону буквально наосліп, – розповіла волонтер. – Була ще прийомна мама з п'ятьма дітьми – її з-під стріляючого аеропорту вивіз божевільний таксист, якого ми знайшли дивом. Сім'ї з дітьми, люди похилого віку та інваліди були у нас в пріоритеті. Ми вивозили їх в різні міста, активно наших інвалідів брали громадські організації Одеси та Кіровограда".
"ДВА ДНІ НЕ ВИХОДИЛИ". Перших евакуйованих з гарячих точок донеччан чекали на базі "Південна" в Новій Ялті на березі Азовського моря. "Чекали ми людей зі Слов'янська і Краматорська в кінці травня, а приїхали вони тільки 4 червня. Тільки виїжджали – починався обстріл, так два рази поверталися, – розповів "Сегодня" голова профкому ДП "Ілліч-Агро Донбас" компанії "Харвест Холдинг" Олександр Гавриш. – Всього 82 особи, з них 45 дітей. До цього ми готували базу відпочинку для своїх співробітників, але дізнавшись про те, що є ініціатива Гумштабу Ріната Ахметова про розселення евакуйованих, наші співробітники відмовилися від відпочинку тут і допомагали тим, хто приїхали, як могли – продуктами, одягом. Майже всі приїхали були без речей, хтось в тапочках, хто в одній футболці. Розселили всіх по номерах. Діти два дні не виходили звідти, боялися. А коли почався шторм на морі, страшенно злякалися, думали, що знову стріляють. Потім, звичайно, звикли. Ми привезли психологів, учителів, відкрили для них річну школу. Потім одні виїхали, повернулися додому, інші приїхали. База наша працювала до кінця жовтня, поки була можливість жити в неопалюваних кімнатах. Усього близько тисячі осіб ми розмістили з різних міст Донбасу".
НІКОМУ НЕ ВІДМОВИЛИ. Для мешканки Слов'янська Інни Ісмаїлової переломним днем стало 26 травня, коли її мікрорайон Артема піддався потужному артобстрілу. "Ми насилу змогли знайти людину, яка за 1000 гривень погодилася вивезти в Ізюм мою вагітну доньку, – згадує Інна. – А на наступний день я в інтернеті дізналася, що Гуманітарний штаб Ріната Ахметова допомагає жителям покинути місто. Після того як я виїхала, волонтери Гумштаба поселили нас на турбазі "Іскра" у Святогорську. Там нас тепло прийняли, волонтери привозили одяг, продукти. Я обривала телефони своїх близьких і друзів, щоб вони їхали. Координувала їх зі штабом Ріната Ахметова. І знаєте, штаб нікому не відмовив, врятував багато життів". Зараз Інна Ісмаїлова – волонтер. Допомагає переселенцям з інших міст, які сьогодні знаходяться під контролем бойовиків, а також своїм землякам з рідного міста, чиї будинки зруйновані. "Тільки в Слов'янську зараз живуть близько 12 тисяч переселенців, з яких 5 тисяч дітей. Хтось захворів, і потрібні ліки, комусь потрібен одяг, комусь потрібно створити елементарні умови для життя", – пояснює Інна.
ДОПОМАГАЛИ "ТУТ І ЗАРАЗ". У квітні і травні 2014 року ніхто в Україні не був готовий до масштабної евакуації мирних жителів. Не було досвіду та розроблених механізмів, так і не з'явився обіцяний "зелений коридор" і не існувало достатньої кількості готових житлоплощ для розміщення людей. Гумштаб Ріната Ахметова надавав допомогу за принципом "тут і зараз" – вивозив з-під обстрілу людей і оперативно надавав їм на перший час житло. Команда Штабу допомогла покинути зону конфлікту 39462 мирним жителям Донбасу.