Євген Удод. Фото: udod.dp.ua
— Євгене Григоровичу, що ви вважаєте головним успіхом у роботі Дніпропетровської обласної ради у 2014 році?
— Не приховую, минулий рік був дуже важким. Проте були й успіхи. Головним я вважаю те, що обласна рада цього року вийшла на новий рівень комунікації з громадськістю. Почала діяти система громадської експертизи рішень обласної ради. До складу кожної комісії увійшов представник громадськості, який брав участь у її роботі, вносив свої пропозиції.
— Така спільна робота ефективна?
— На жаль, в Україні поки не сформувалася культура публічних громадських обговорень рішень влади. Тим часом прозорість їх прийняття давно стала основною вимогою народу, а в ході останніх подій це вимога максимально загострилося. Жителі України хочуть брати участь у політичній, економічній, соціальній життя регіону, але чи готові вони брати на себе відповідальність за це? І друге: як громадськість буде брати участь у прийнятті складних рішень, але робити це в рамках правового поля, а не в "режимі Майдану"? Дніпропетровська область першою відповіла на це запитання. На мою думку, ми створили оптимальний механізм — громадська експертиза рішень обласної ради. Схема роботи проста: до сесії будь-яка громадська організація може зробити запит на громадську експертизу і отримати доступ до всіх необхідних документів, щоб зрозуміти, чому питання важливе, що зміниться після голосування, як це вплине на простих людей. Після цього розробникам рішень надаються висновки та пропозиції. Далі проект відпрацьовується в комісіях. В результаті процес став прозорішим і більш контрольованим на всіх етапах, а можливі конфлікти при ухваленні рішення ми замінили конструктивним обговоренням під час його підготовки. Пильніше всього люди стежать за кадровими призначеннями, за питаннями комунальної власності, прийняттям бюджету.
— Конкурси проектів енергоефективності, які проводила облрада, стали успішними?
— Цього року через складну ситуацію в країні енергозбереження стало не просто модною темою, а питанням виживання. Я ж займаюся цим питанням впритул вже три роки. За цей час спільно з жителями області реалізовано більше 300 ініціатив. Люди розробляють власний проект і звертаються до облради з тим, щоб, наприклад, замінити вікна в під'їзді, і обгрунтовують необхідність такого ремонту в будинку. Переможці конкурсу отримували гранти голови облради на суму до 50 тисяч гривень і на умовах співфінансування утеплювали дахи, під'їзди із заміною вікон і дверей, міняли комунікаційні системи опалення у підвалах, ремонтували будинкові. Не менше 20% фінансування люди брали на себе. Ці прості кроки дозволили мешканцям економити до 30% тепла і до 70% електроенергії. Поліпшення умов життя — в наших руках! Для зручності був створений сайт energy.oblrada.dp.ua, працює кол-центр.
— А наскільки успішно працюють спільні ініціативи облради і громад на місцях?
— Головний результат спільної роботи — люди починають самостійно, без сторонньої допомоги, залучати позабюджетні кошти для своїх проектів. За останні чотири роки в Дніпропетровський регіон було залучено майже 200 мільйонів гривень фінансової та технічної допомоги міжнародних фондів і організацій. Це найвищий показник в країні з реалізації проектів регіонального розвитку. Кожен третій проект, реалізований в Україні, впроваджується в нашому регіоні! Більшу частину коштів для власного розвитку сьогодні привертають самі громади. Наприклад, місто Зеленодольськ самостійно отримав грант Європейської комісії майже на 2 мільйони гривень на модернізацію міської системи теплопостачання, а П'ятихатський район отримав від Єврокомісії майже 4 мільйони гривень на створення молочного кооперативу.
— Яке ваше ставлення до децентралізації, про яку багато говориться останнім часом? Що від цього виграє Дніпропетровщина?
— На жаль, у мене складається враження, що децентралізація була використана як черговий красиве гасло, який тепер "забовтується". Упевнений, що децентралізацію не можна відкласти "до кращих часів". Перерозподіл повноважень з центру на регіони створить для нас ці "кращі часи" вже зараз. Децентралізація влади передбачає для органів місцевого самоврядування більше повноважень, ресурсів і, відповідно, більше відповідальності. Управлінці на місцях, а на Дніпропетровщині це понад 10 тисяч осіб, повинні бути морально і професійно готові до цього. Для їх навчання ми залучаємо найкращих світових експертів. Вже йде спільне навчання облради, Гуманітарної академії імені Олександра Гейштор (Пултуськ, Польща) та Дніпропетровського національного університету. З нового року стартує спільна програма облради та проекту канадських муніципалітетів МЕРМ на базі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління.
— Бюджет на наступний рік називають найбільш економним за всю історію незалежної України...
— Три роки тому я скоротив штат облради більш ніж в два рази. Скоротив неефективні витрати, максимально знизив постійні витрати і створив умови для залучення зовнішнього небюджетного фінансування. Це була вимога часу. Я проти принципу "економія заради економії". Моя особиста позиція: щоб бути багатшими, потрібно не менше витрачати, а більше заробляти. А для цього необхідно створити і бізнесу, і регіонах умови для розвитку. Проект бюджету 2015 такої можливості не дає. Мій підхід до роботи як голови обласної ради наступний — на 1 мільйон гривень бюджету необхідно залучити 5 мільйонів гривень технічної та фінансової допомоги. Цей принцип працює, але для цього необхідно відбудувати систему інформованості, субсидування та моніторингу витрат. Але уряд сьогодні, на жаль, вважає, що 70% податку з 1 гривні краще, ніж 1% з мільйона. Це, звичайно, умовно, але принцип саме такий.
— Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's знизило довгостроковий кредитний рейтинг Дніпропетровська до рівня "ССС-", так само як і Києва, Львова та Івано-Франківська. Що це означає для міста?
— Цей рейтинг не може бути вищим загальнодержавного (ті ж "ССС-" — Авт.), І це в цілому справедливо. Наша країна сьогодні опинилася в дуже непростій ситуації, тому її рейтинг знижується. Відповідно, знижуються рейтинги провідних регіонів. Але не потрібно розглядати ці показники як вирок. Це лише попередня інформація для потенційного інвестора. Надалі ж він буде діяти виходячи з власної вигоди, а значить, орієнтуватися на потенціал та імідж конкретного регіону, конкретних підприємств. Це означає, що співпраця з кожним конкретним міжнародним партнером — в наших руках... Вважаю, що в 2014 році Дніпропетровщина посилила свій статус надійного партнера. Незважаючи на складний час, наші міжнародні зв'язки зміцнилися, а кількість спільних програм і проектів збільшилася. Європейські колеги підставили нам своє дружнє плече: поляки взяли на реабілітацію наших поранених солдатів і дітей, які переїхали до Дніпропетровська з Луганської та Донецької областей, а німецький уряд і фонд GIZ надали модульні містечка для переселенців.
— Як вважаєте, дніпропетровці змінилися за 2014-й?
— Я найбільше ціную в дніпропетровці сталість. Ми не змінюємося, просто в цьому році набагато яскравіше проявили свої найкращі якості. У дніпропетровців завжди є своя думка, яку ми не соромимося відстоювати. Дніпропетровськ — розумне місто, і його дуже важко обдурити або направити "не туди". У 2014 році наш регіон став центром стабільності. До речі, здатність у важкий момент стати опорою для цілої країни — це теж наша, дніпропетровська риса. Тому в новому році я хочу побажати всім перш усього світу — в душі, в сім'ї і в країні!