Вони дбають про двох онуків, які залишилися без батьків. Сім'ю Лихоманових, які живуть у селищі Трьохізбенка, спіткала не одна біда: обстріли, хвороби, безгрошів'я і найгірше – втрата близької людини.
Один постріл позбавив родину Лихоманових будинку і спокою. Якби вчасно не сховалися, живим не залишився б ніхто.
"Я ще до підвалу не добіг, а воно вже потрапило. У нас на вулиці в чотири будинки було пряме попадання", – згадує Ігор Лихоманов, житель Трьохізбенки.
Відбудовувалися більше року.
У подружжя п'ятеро дітей. Усіх підняли на ноги. А тепер виховують двох онуків. Вероніку та Іллю. Хлопчик осиротів кілька років тому.
"Мама заміж вийшла, і в 2016 році вони поїхали до нього на батьківщину, і через два місяці він її задушив", – ділиться горем Ігор Лихоманов.
У батька загиблої немає сил говорити про цю втрату. Його дружина показує фото доньки. Нищівна біль позначилася на здоров'ї матері.
"Коли дочку поховали, у мене відразу інсульт трапився, у чоловіка – інфаркт", – каже Ірина Лихоманова.
Ілля зростає добрим і кмітливим хлопчиком, любить грати в шахи і розуміє, що мама не повернеться.
"Каже, мовляв, бабусю, це тіло поховали, а душа з нами", – розповідає бабуся Іллі. А сам він додає: "Ми робили на уроці ангелів, і я приніс додому ангела для мами, щоб він її оберігав".
Пенсіонерам з двома дітьми виживати в прифронтовому селищі вкрай важко. Значна підтримка надходить від благодійника. Лихоманови регулярно отримують продуктові набори від Фонду Ріната Ахметова. Це справжній порятунок для сім'ї.
"Спасибі йому велике, звичайно, за допомогу. Допомагає сильно тому, що прожити важко", – сердечно відгукується Ігор Лихоманов.
У Трьохізбенці набори виживання отримують багатодітні сім'ї, люди з інвалідністю, пенсіонери. Благодійна місія Фонду Ахметова врятувала понад мільйон життів.
"Ми пироги печемо весь час, олія – велика допомога. Спасибі велике Рінату Леонідовичу за допомогу. Мені здається, в кожній родині, де отримують продуктові набори, він важливий. І так допомагає діткам з ліками", – каже бабуся Ірина.
Зараз подружжя Лихоманових переживає тільки за онуків, аби встигнути підготувати їх до самостійного життя.
"І щоб ми до цього дожили", – додає Ірина Лихоманова.