Фонд Ріната Ахметова запускає проект національного масштабу

17 лютого 2020, 10:07
Страшні події війни розділили життя мирних людей Донбасу на "до" і "після"

П'ять років війни на Донбасі та понад чотири мільйони постраждалих від бойових дій. Вражаюча цифра, за якою – реальні історії мирного населення. Фонд Ріната Ахметовазапускає проєкт національного масштабу зі збору свідчень тих, чиє життя зруйнувала війна. І вже незабаром про покалічені долі мирних дізнаються за межами країни.

Донецька область. Північний. Крізь заметіль він йде на могилу дорогої людини. Навіть в сімдесят два роки заметіль для нього – не перешкода, адже самотність для Геннадія Бобровського – нестерпна мука.

Реклама

Дбайливо прибрати на могилі дружини – єдине, що залишається чоловікові. Жінка померла у 2017-му і доживати старість він повинен один – серед спорожнілих пейзажів і під обстрілами.

Донецький аеропорт. Все життя Геннадій бачив літаки, які піднімаються в небо. Зараз замість гудіння залізних птахів над головою чути тільки свист снарядів. Північний – це майже лінія фронту. Дім чоловіка не раз потрапляв під обстріл. Сліди від осколків досі тут – як нагадування про те, що бойові дії є частиною життя. Щоб не замерзнути, чоловік змушений сам шукати, чим опалювати житло.

Навколо – лише залишені будинки. Якщо заглянути в двори – охоплює холодом – не від морозу.

Реклама

Опалювати будинок Геннадій буде гілками. Так піклується про те, щоб порожні двори вимерлого селища не заросли деревами.

Чому так вийшло? За що страждаємо? Питання без відповідей у кожного, хто залишається один на один з війною.

"Селище в занепадає. Боляче на це дивитися. Все руйнується, валиться. Ми не винні в цьому. А жити якось треба", – ділиться чоловік.

Донецька область. Тоненьке. Не знає, чого чекати завтра, й Ірина Рак. Вона живе поруч з Північним – в Тоненькому. Дитинство проходить без радості, каже дівчинка.

Реклама

"Бачу обірвані дроти, руїни бачу. Я відчуваю біль людей, як вони це все робили, а тепер все зруйноване", – говорить вона.

До страждань від війни додався біль через смерть мами. Тому бажання Іри зовсім недитячі.

"Я мрію вижити. Знайти собі роботу і щоб у мене все було добре. Боїшся за свій будинок. Боїшся, що в тебе може влучити", – ділиться дівчина.

Про свою зруйновану долю тут можуть розповісти і старі, й малі. Для них дуже важливо, щоб про їхні історії знали.

"Я себе відчуваю частиною історії цієї країни. Те, що відбувається. Те, що я пережила, я відчуваю себе частинкою", – говорить Ірина Рак, мешканка Тоненького.

"Війна – це погано. Вона приносить багато бід і про це не можна забувати. Щоб всі люди знали, які біди вона приносить. Рідні, близькі, знайомі гинуть", – говорить Геннадій Бобровський, житель Північного.

Від бойових дій на Донбасі постраждали понад чотири мільйони мирного населення.

Зафіксувати історії мирних мешканців необхідно саме зараз, поки очевидці подій з нами, поки спогади ще живі. Фондом Ріната Ахметова вже видана унікальна книга – "Донбас і мирні". Її представили на міжнародному рівні, щоб про трагедію пам'ятали і знали.

"Дуже цінно, що Фонд Ріната Ахметова надає не тільки гуманітарну допомогу цим людям, але і збирає історичний матеріал. Всіляко сприяє тому, щоб виникали інші медійні платформи для того, щоб ці історії не канули в лету", – говорить Іван Степурін, директор видавництва "Саміт-книга".

І тепер Фонд запускає проєкт всеукраїнського масштабу, щоб кожна історія була почута і задокументована.

"П'ять років Фонд Ріната Ахметова не просто допомагає вижити, він дає людям підтримку і надію. П'ять років ми поруч з цим людьми і вони знають, що вони не одні. Проєкт збору історій допомагає не просто вижити, він допомагає жити далі. Це унікальні історії мирних мешканців у війні, тому що ми всі ці п'ять років працювали в найскладнінших з доступних гарячих точках. І надавали допомогу там, куди не доїжджав ніхто інший. Національний проєкт зі збору історій мирних мешканців у війні на Донбасі стартує 17 лютого. Ви можете залишити її (історію – ред.) по телефону гарячої лінії 0-800-509-001 . Ви можете залишити її у себе на сторінці в соціальних мережах з хештегом Фонд Ріната Ахметова. Історії мирнихм мешканців. Ви можете залишити її у нас на сторінці в Фейсбуці", – говорить Наталя Ємченко, член наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Історії тих, хто переживає війну, будуть збирати до серпня, а вже у вересні про них дізнаються в Україні та за її межами. Важливість такої масштабної роботи відзначають на міжнародному рівні, адже допомога Ріната Ахметова запобігла гуманітарній катастрофі на Сході України.

"На цьому заході я побачив цитату Ріната Ахметова, яку я хотів би зачитати. Він сказав:" Ця робота, ця гуманітарна допомога наближаємир". Нам властиво забувати, що саме гуманітарна підтримка дуже важлива для наближення миру. Люди, які отримують допомогу від інших людей, будуть довго її пам'ятати. І саме це зможе сформувати ментальність в мирному ключі. Ми не повинні забувати цього ніколи", – відзначає Пабло Матеу, представник УВКБ ООН в Україні.

Мирним жителям Донбасу вже видано понад дванадцять мільйонів наборів виживання. Це врятувало понад мільйон людських життів.

"Виживають! Люди виживають. Ахметову особиста подяка. Це єдиний з усіх людей, який реально дбає про народ. Про старих, про дітей. Єдиний, який підтримує", – говорить Валерій Архіцкій, житель Георгіївки.

Десятки міст і селищ уздовж чотирьохсот кілометрів лінії розмежування охопила допомога Ріната Ахметова.

"Рінат Леонідович, велике Вам спасибі за допомогу. За те, що Ви про нас турбуєтесь. Що не даєте нам загинути з голоду. Дуже велике спасибі", – говорить Геннадій Бобровський, житель Північного.

Така підтримка – це символ віри і надії для мирних жителів Донбасу. Це історія, про яку будуть знати і пам'ятати.

"Щоб люди розуміли, як це важко. Недобре. Що на це не можна закривати очі", – вважає Ірина Рак, мешканка Тоненького.

В лютому допомогу Ріната Ахметова доставлять жителям 37-ми населених пунктів, розташованих уздовж лінії зіткнення. Продуктові набори отримають майже 19 тисяч мирних жителів Донбасу.

Фонд Ріната Ахметова – найвідоміша благодійна організація України. Це підтверджують результати дослідження, проведеного Українським центром вивчення громадської думки "Соціоінформ" у червні-серпні 2019 року.